29 та 30 кв╕тня о 22:25 «╤нтер» пода╓ до Вашо╖ уваги документальн╕ ф╕льми, присвячен╕ Лес╕ Укра╖нц╕ та ╤вану Франку. Представлятиме ╓дину Велику Укра╖нку у ф╕льм╕ про велич кр╕зь призму болю в╕домий театральний режисер Роман В╕ктюк. А «укра╖нського Мойсея» ми побачимо очима поета, музиканта й пол╕тика Святослава Вакарчука.
Леся Укра╖нка
Ген╕альна поетеса, велика донька укра╖нського народу Леся Укра╖нка – ╓дина ж╕нка, що ув╕йшла до топ-десятки. Однак сил╕ духу, що жив у цьому змученому хворобою т╕л╕, могли б позаздрити найдостойн╕ш╕ представники сильно╖ половини людства.
Хоча в сусп╕льн╕й св╕домост╕ за Лесею Укра╖нкою м╕цно закр╕пився образ "велико╖ хворо╖", насправд╕ мало хто зна╓, як сильно страждала поетеса. У нашому уявленн╕ вона – "╕кона", але хто розгледить у портрет╕ на ст╕н╕ живу людину? Цей ф╕льм – спроба зруйнувати м╕ф про "безт╕лесн╕сть" Лес╕ Укра╖нки та показати одержиму болем ж╕нку, чи╖ кращ╕ твори написан╕ на п╕ку страждання, душевного й ф╕зичного.
Саме тод╕ були створен╕ так╕ шедеври, як "Одержима", "Кассандра", "Л╕сова п╕сня", "Кам╕нний господар". Так, поему "Одержима" Леся написала за одну н╕ч коло л╕жка помираючого Серг╕я Мержинського, а текст "Л╕сово╖ п╕сн╕" склався в ╖╖ думках, коли вона нав╕ть не могла п╕дняти голову – в╕дтак, одужавши, вона записала його всього за десять дн╕в!
"У цей час казали, що в Укра╖н╕ такий шедевр просто не м╕г народитися. М╕г, ╕ т╕льки в Укра╖н╕! ╤ автором його була укра╖нка – Леся Укра╖нка. Щоразу вона в╕ддавала себе як жертву муз╕, щоб народжувалися Мавка, Кассандра, Донна Анна. Р╕вноправних приклад╕в у культур╕ укра╖нськ╕й та, гадаю, нав╕ть у всесв╕тн╕й культур╕, нема╓. ╥╖ останн╕ три драми – це сходження по щаблях-г╕гантах", – каже ведучий ф╕льму й "адвокат" Роман В╕ктюк.
За словами режисера, в╕н все життя мр╕╓ поставити в Рос╕╖ "Л╕сову п╕сню" й "Кам╕нного господаря", але переклади наст╕льки поган╕, що ця мр╕я весь час в╕дсува╓ться. А про велич Лес╕ Укра╖нки, з╕зна╓ться В╕ктюк, в╕н може говорити "до ранку".
"Але якщо у трьох словах – я б сказав, що вона ген╕й, свята й герой. А якщо вже геть серйозно, вона боголюдина. Про це ще н╕хто не сказав, ╕ я перший це вимовлю. Ми повинн╕ сьогодн╕ до не╖ приходити, як у храм – на потребу душ╕, на святе причастя. Це нам потр╕бно зрозум╕ти, в╕дчути. Тому що дуже довгий час ╖╖ н╕хто не розум╕в – першу укра╖нську д╕вчину в Рос╕йськ╕й ╕мпер╕╖, першу рос╕йську дитину-укра╖нця. Вона перевершила св╕тову культуру вже тод╕, але ╖╖ так ╕ не зрозум╕ли на батьк╕вщин╕. ╤ якщо це в╕дбудеться зараз, я буду надзвичайно щасливий".
Див╕ться ф╕льм "Велик╕ Укра╖нц╕: Леся Укра╖нка" на телеканал╕ "╤нтер" 29 кв╕тня, о 22:25. Голосуйте за Лесю Укра╖нку в проект╕ "Велик╕ Укра╖нц╕" – телефонуйте 8-900-451-10-05 або надсилайте SMS ╕з цифрою 5 на номер 10310!
Варт╕сть дзв╕нка – 0,40 грн. з ПДВ, варт╕сть SMS – 1 грн. з ПДВ. Для абонент╕в Kyivstar, Djuice, МТС, Джинс, life:)
Автор стр╕чки – Олена ╢лаг╕на, режисер – Володимир Н╕кола╓ць (студ╕я "07 Продакшн", т/к "╤нтер").
╤ван Франко
Радянська влада поставила його на службу власн╕й ╕деолог╕╖ – ╕ Франко став Каменярем з╕ шк╕льних п╕дручник╕в. Невипадково Петро Симоненко п╕д час останнього еф╕ру "Великих Укра╖нц╕в" закликав голосувати саме за ╤вана Франка. Насправд╕, Франко н╕коли не був Каменярем у тому розум╕нн╕, що вклада╓ в нього л╕дер комун╕ст╕в. Багато рок╕в в╕н д╕йсно дотримувався модних у той час соц╕ал╕стичних ╕дей, але це була теч╕я, яка згодом розвинулася в соц╕ал╕зм шведського зразка. Прихильник демократично╖ модел╕ кра╖ни, Франко вважав державу Маркса й Енгельса великою в'язницею народ╕в, ╕ в останн╕ 20 рок╕в повн╕стю перейшов на л╕беральн╕ позиц╕╖. В╕н мав модернове бачення нац╕╖ – в╕н бачив у н╕й не т╕льки роб╕тник╕в ╕ селян, але й учител╕в, л╕кар╕в, чиновник╕в ╕ нав╕ть жандарм╕в. Коли ╕нш╕ ще жили у XIX стол╕тт╕, в╕н вже переступив руб╕ж XX.
"В╕чний революц╕онер". Безсумн╕вно, цей образ пасу╓ ╤вану Франку. Але т╕льки як один з багатьох, як╕ характеризують його особист╕сть. Щоправда, радянськ╕ б╕ографи забули додати, що революц╕ю Франко розум╕в зовс╕м не так, як учила парт╕я. У сво╖й статт╕ "Поступ" в╕н писав: "Я розум╕ю п╕д революц╕╓ю ц╕лий великий ряд таких культурних, наукових ╕ пол╕тичних факт╕в, будь вони кривав╕ або й зовс╕м н╕, котр╕ зм╕нюють вс╕ дотогочасн╕ поняття ╕ основу ╕ ц╕лий розвиток якогось народу повертають на зовс╕м ╕ншу дорогу".
Якщо Шевченко створив Укра╖ну, то Франко заселив ╖╖ укра╖нцями – саме в╕д ц╕╓╖ тези в╕дштовхувалася творча група "╤нтера", створюючи документальний ф╕льм про великого Франка. Стр╕чка, б╕льшою м╕рою б╕ограф╕чна, показу╓ нам не ст╕льки письменника, ск╕льки громадського д╕яча, засновника першо╖ укра╖нсько╖ парт╕╖ ╓вропейського зразка.
"Галичина того часу явля╓ собою ун╕кальну картину – там проживали укра╖нц╕, поляки й ╓вре╖. Якщо згадати, це був переломний для багатьох нац╕й момент – XX стол╕ття да╓, можливо, останн╕й шанс створити нац╕ональн╕ держави на уламках ╕мпер╕й, ╕де сво╓р╕дна боротьба на виживання, – розпов╕да╓ автор сценар╕ю Андр╕й Сайчук. – Говорячи футбольною метафорою, XIX стол╕ття – це п╕вф╕нал для нац╕й, ╕ в XX могли вийти лише кращ╕ з кращих. Чимало нац╕й, як╕ "дозр╕вали" у XIX стол╕тт╕, не перейшли цю межу ╕ не розвилися в пол╕тичн╕ нац╕╖. Франко був форвардом укра╖нсько╖ нац╕╖, ╕ ми перемогли".
╤ван Франко був прихильником концепц╕╖ "в╕льного кохання". Цей терм╕н ми пов'язу╓мо з часом х╕пп╕, але насправд╕ в╕н виник наприк╕нц╕ XIX стол╕ття, коли в ╢вроп╕ поширювалася сексуальна революц╕я. Вона проходила п╕д прапорами фем╕н╕зму, що дуже ╕мпонувало ╤вану Франку. У той час, коли в пуританському Львов╕ невинна розмова двох молодих людей на вулиц╕ без посередник╕в мала неодм╕нно зак╕нчитися вес╕ллям, Франко водив сво╖х дам у б╕бл╕отеки й кав’ярн╕. Ж╕нки пос╕дали дуже важливе м╕сце в його житт╕, ╕ цей момент також зображено у ф╕льм╕.
Див╕ться ф╕льм "Велик╕ Укра╖нц╕: ╤ван Франко" на телеканал╕ "╤нтер" 30 кв╕тня, о 22:25. Голосуйте за ╤вана Франка в проект╕ "Велик╕ Укра╖нц╕" – телефонуйте 8-900-451-10-06 або надсилайте SMS ╕з цифрою 6 на номер 10310!
Варт╕сть дзв╕нка – 0,40 грн. з ПДВ, варт╕сть SMS – 1 грн. з ПДВ. Для абонент╕в Kyivstar, Djuice, МТС, Джинс, life:)
Автор сценар╕ю – Андр╕й Сайчук ("Н╤С"), режисер – Соф╕я Чемерис (студ╕я "07 продакшн").