За алфав╕том:
|
А Б В Г Д Е ╢ Ж З ╤ ╥ К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я |
| За сферою д╕яльност╕: | Пол╕тика та управл╕ння | Гетьмани та козацьк╕ ватажки | В╕йськова справа | Промислов╕сть ╕ п╕дпри╓мництво | Л╕тература ╕ журнал╕стика | Наука ╕ осв╕та | Музика | Образотворче мистецтво | Театр ╕ к╕но | Хореограф╕я | Спорт | Рел╕г╕я | Меценати | Дисиденти | |
Абсолютний чемп╕он св╕ту ╕ ╢вропи, шестикратний абсолютний чемп╕он СРСР, лауреат 97 нагород
СпортсменМ╕сце народження: ╤шим, Тюменська область, Рос╕я
В 12 рок╕в Борис Шахл╕н залишився сиротою. В 1944 роц╕ вступив у г╕мнастичну секц╕ю. В 1955 зак╕нчив Ки╖вський ╕нститут ф╕зкультури. Займався г╕мнастикою п╕д кер╕вництвом тренера А.М╕шакова, який також тренував Л.Латин╕ну. Борис Шахл╕н у в╕ц╕ 22 рок╕в дебютував у склад╕ зб╕рно╖ СРСР на чемп╕онат╕ св╕ту в Хельс╕нк╕, де виграв командну перш╕сть. В тому ж роц╕ вперше став абсолютним чемп╕оном СРСР. В 1956 роц╕ виграв золоту медаль на Ол╕мп╕йських ╕грах в Мельбурн╕. В трьох Ол╕мп╕адах Шахл╕н виграв 6 золотих нагород. В╕н також став абсолютним чемп╕оном св╕ту ╕ ╢вропи, шестикратним абсолютним чемп╕оном СРСР, трикратним чемп╕оном св╕ту в окремих видах багатоборства. Шахл╕н пров╕в в зб╕рн╕й СРСР 12 рок╕в. За спок╕й та впевнен╕сть у сво╖х силах Шахл╕н отримав в╕д журнал╕ст╕в пр╕звиська: «рос╕йський ведм╕дь», «зал╕зний», «сталева машина з Сиб╕ру». Спортивну кар’╓ру завершив у 1967 роц╕, коли п╕д час тренувань пережив ╕нфаркт. В 1968 роц╕ став суддею м╕жнародно╖ категор╕╖ з╕ спортивно╖ г╕мнастики. На початку 1970-х рок╕в його обрали в╕це-президентом техн╕чного ком╕тету М╕жнародно╖ федерац╕╖ г╕мнастики.