Щурат Василь (1871 - 1948)
Педагог, л╕тературознавець, поет ╕ перекладач
М╕сце народження: село Вислобоки на Льв╕вщин╕
Студ╕╖ з╕ слов'янсько╖ ф╕лолог╕╖ завершив (1895) у Льв╕вському ╕ В╕денському ун╕верситетах, педагог╕чний ╕спит склав у Черн╕вецькому ун╕верситет╕ (1898). З 1898 по 1934 учителював в державних г╕мназ╕ях Перемишля, Брод╕в, Львова. В 1921 не присягнув на в╕рн╕сть польськ╕й держав╕ й став директором приватно╖ ж╕ночо╖ г╕мназ╕╖ сестер Васил╕янок у Львов╕ (1921 — 34). В 1914 був обраний д╕йсним членом НТШ ╕ в 1915 — 23 був його головою, брав активну участь у боротьб╕ за укра╖нський ун╕верситет, а п╕сля невдач╕ став ╕н╕ц╕атором ╕ першим ректором Льв╕вського Та╓много Ун╕верситету (1921 — 23). 1930 у зв'язку з процесом СВУ ╕ дальшими репрес╕ями на Укра╖н╕, зр╕кся звання д╕йсного член ВУАН, яким його було над╕лено в 1929. Останн╕ pоки життя працював директором Льв╕всько╖ Б╕бл╕отеки АН УРСР ╕ професором Льв╕вського Ун╕верситету. Був сп╕вредактором багатьох журнал╕в, автором 8 поетичних зб╕рок, перекладав з польсько╖, французько╖ ╕ н╕мецько╖, а також класичних мов, був пров╕дним шевченкознавцем. Йому належить найкращий до 1914 в╕ршовий переклад «Слова о полку ╤горев╕м» сучасною укра╖нською мовою (1907).
