За алфав╕том: А  Б  В  Г  Д  Е    Ж  З      К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я 
За сферою д╕яльност╕: Пол╕тика та управл╕ння | Гетьмани та козацьк╕ ватажки | В╕йськова справа | Промислов╕сть ╕ п╕дпри╓мництво | Л╕тература ╕ журнал╕стика | Наука ╕ осв╕та | Музика | Образотворче мистецтво | Театр ╕ к╕но | Хореограф╕я | Спорт | Рел╕г╕я | Меценати | Дисиденти |
╢ф╕мов Борис (1900)
╢ф╕мов Борис (1900)

В╕домий карикатурист, володар медалей «За оборону Москви» та «За перемогу над Н╕меччиною», академ╕к Академ╕╖ мистецтв СРСР, трич╕ лауреат Державно╖ прем╕╖ Радянського Союзу, його ╕м’я занесено в Книгу рекорд╕в Г╕несса

Художник

М╕сце народження: Ки╖в 

Борис ╢ф╕мов навчався у реальному училищ╕. Перша карикатура була надрукована у 1916 роц╕ в журнал╕ «Сонце Рос╕╖». У 1917 роц╕ Борис ╢ф╕мов вступа╓ до Ки╖вського ╕нституту народного господарства, однак через р╕к переходить  на юридичний факультет Ки╖вського ун╕верситету.  У 1918 роц╕ в ки╖вському журнал╕ «Зритель» з’являються карикатури ╢ф╕мова на поета Блока, актрису Юреневу, режисера Кугеля, поета Вознесенського та сер╕я кольорових малюнк╕в «Завойовники» - сатиричний л╕топис влад, що зм╕нювались в Ки╓в╕ протягом року.  ╤з встановленням радянсько╖ влади в Ки╓в╕ Борис працю╓ секретарем редакц╕йно-видавничого в╕дд╕лу в народному ком╕сар╕ат╕ в╕йськових справ. В 1919 роц╕ з’являються його перш╕ аг╕тплакати.  У 1922 роц╕ ╢ф╕мов пере╖хав у Москву. Його роботи друкуються в таких виданнях, як «Рабочая газета», «Известия», «Правда», «Крокодил». Починають з’являтись окрем╕ зб╕рки та альбоми карикатур Бориса ╢ф╕мова. Найб╕льшу популярн╕сть його карикатури отримали в роки Велико╖ в╕тчизняно╖ в╕йни. В пошуках сюжет╕в Борис  неодноразово ви╖жджав до д╕ючо╖ арм╕╖.  Через п’ять дн╕в п╕сля початку в╕йни разом з художниками Моором, Ден╕, Кукрин╕касами створив майстерню «В╕кна ТАСС». Плакати, створен╕ в╕дразу ж п╕сля отримання в╕домостей з фронту, вив╕шували на вулицях Москви.  Борис ╢ф╕мов був нагороджений медаллю «За оборону Москви» та «За перемогу над Н╕меччиною».  П╕сля в╕йни у 1948 роц╕ вийшла зб╕рка карикатур  «М╕стер Долар», 1950 року – альбом малюнк╕в «За м╕цний мир, проти розпалювач╕в в╕йни».  У 1954 роц╕ ╢ф╕мов ста╓ членом-кореспондентом Академ╕╖ мистецтв СРСР. З 1965 року ╕ протягом майже 30 рок╕в в якост╕ головного редактора очолював Творчо-виробниче об’╓днання «Аг╕тплакат». В серпн╕ 2002 року очолив в╕дд╕лення мистецтва карикатури при Рос╕йськ╕й академ╕╖ мистецтв. Герой Соц╕ал╕стично╖ прац╕, трич╕ лауреат державно╖ прем╕╖ СРСР, академ╕к Академ╕╖ мистецтв СРСР.

Верс╕я для друку