За алфав╕том:
|
А Б В Г Д Е ╢ Ж З ╤ ╥ К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я |
| За сферою д╕яльност╕: | Пол╕тика та управл╕ння | Гетьмани та козацьк╕ ватажки | В╕йськова справа | Промислов╕сть ╕ п╕дпри╓мництво | Л╕тература ╕ журнал╕стика | Наука ╕ осв╕та | Музика | Образотворче мистецтво | Театр ╕ к╕но | Хореограф╕я | Спорт | Рел╕г╕я | Меценати | Дисиденти | |
Один ╕з найяскрав╕ших представник╕в жанру рос╕йсько╖ авторсько╖ п╕сн╕
Радянський поет, сценарист, драматург, автор ╕ виконавець власних п╕сень.
Справжн╓ пр╕звище – Г╕нзбург.
М╕сце народження - Катеринослав (нин╕ - Дн╕пропетровськ).
До Велико╖ В╕тчизняно╖ в╕йни вступив до Л╕тературного ╕нституту ╕м. А. М. Горького, пот╕м навчався в Оперно-драматичн╕й студ╕╖ К. Стан╕славського, незабаром — у Театр-Студ╕╖ А. Арбузова та В. Плучека (1939). П'╓си для театру — «Вас виклика╓ Таймир» (у сп╕вавторств╕ з К. ╤са╓вим), «Шляхи, як╕ ми обира╓мо», «П╕д щасливою з╕ркою», «Пох╕дний марш», «За годину до св╕танку», « Чи багато людин╕ треба», а також сценар╕╖ ф╕льм╕в «В╕рн╕ друз╕» (разом з К. ╤са╓вим), «Дайте книгу скарг», «Третя молод╕сть», «Та, що б╕жить по хвилях». П╕сн╕ — «Л╓ночка» (1959), «Закон природи» ╕ т.д. У 1971 р. Галич був виключений з Союзу письменник╕в СРСР, членом якого в╕н був з 1955 (цьому присвячена п╕сня «В╕д б╕ди мо╓╖ пустяково╖»), а в 1972 р. — ╕з Союзу к╕нематограф╕ст╕в, у якому перебував з 1958 р. У 1974 Галич був змушений ем╕грувати. У Мюнхен╕ в╕н якийсь час працював на рад╕останц╕╖ «Свобода». Пот╕м оселився в Париж╕, де траг╕чно загинув 15 грудня 1977 р. в╕д удару електричним струмом. ╤сну╓ також верс╕я, що це було вбивство. ╤нша верс╕я – Галич пок╕нчив життя самогубством. Олександр Аркад╕йович похований у пригород╕ Парижа на Кладовищ╕ Сент-Женевь╓в-де-Буа.