Новини
\ повернутися до спискуФранцузька Укра╖на
Укра╖нц╕ у Франц╕╖ в╕дом╕ з давн╕х час╕в. Анна Ярославна (Анна Ки╖вська), донька Ярослава Мудрого, стала королевою Франц╕╖ й прабабкою майже 30 французьких корол╕в! Збереглися п╕дписи Анни слов'янською мовою – найдавн╕ш╕ зразки укра╖нського письма на багатьох державних документах Франц╕╖.
Ц╕кава ╕стор╕я П’╓ра Береговуа (Берегового) (1925-1993) – французького пол╕тика-соц╕ал╕ста, прем'╓р-м╕н╕стра Франц╕╖, котрий неодноразово в╕дзначав, що в╕н ╓ сином ем╕гранта з Укра╖ни. Почавши свою д╕яльн╕сть прац╕вником-метал╕стом, у 1984 П’╓р став м╕н╕стром економ╕ки, ф╕нанс╕в та бюджету Франц╕╖. Звичайно, на цю посаду могли претендувати т╕ люди, чи╖ родич╕ народилися у Франц╕╖. Але, певно, П’╓р Береговуа зум╕в справдити спод╕вання президента республ╕ки Франсуа М╕ттерана та повторно був обраний м╕н╕стром. Кажуть, що саме завдяки д╕ям Береговуа Франц╕я змогла зробити економ╕чний ривок. П╕сля програшу соц╕ал╕ст╕в на виборах П’╓р Береговуа, вплутаний також у ф╕нансовий скандал, подав у в╕дставку. 1 травня 1993 року в╕н пок╕нчив життя самогубством. ╤сну╓ верс╕я, що П’╓ра було вбито за розпорядженням людей, близьких до адм╕н╕страц╕╖ М╕ттерана. Передсмертно╖ записки в╕н не залишив, але у сво╓му запов╕т╕ просив сво╖х близьких надавати допомогу жителям Хмельницько╖ област╕, де народився його батько. Удова П’╓ра стала Почесним президентом гуман╕тарно╖ асоц╕ац╕╖ «Норманд╕я – Укра╖на» ╕ багато чого зробила у цьому напрямку.
Ус╕м в╕домий Нобел╕вський лауреат з ф╕зики Жорж Шарпак. В╕н народився у м╕ст╕ Дубровиця в Укра╖н╕ (тод╕ це було польське село). П╕д час Друго╖ св╕тово╖ в╕йни Шарпак брав участь у рус╕ Опору. У 1944 був депортований до нацистського концентрац╕йного табору Дахау, зв╕дки його зв╕льнили у 1945 роц╕. Незабаром Жорж Шарпак був обраний членом Французько╖ Академ╕╖ наук. А у 1992 роц╕ нагороджений Нобел╕вською прем╕╓ю з ф╕зики «за в╕дкриття й створення детектор╕в часток, зокрема багатодротяно╖ пропорц╕йно╖ камери».
 |
Серж Лифар з Тамарою Карсав╕ною в балет╕ Ромео ╕ Джуль╓тта, 1926 |
Укра╖на подарувала Франц╕╖ багатьох представник╕в культури. Так, знаменитий французький танц╕вник, хореограф ╕ балетмейстер укра╖нського походження Серж Лифар (справжн╓ ╕м'я – Серг╕й Михайлович Лифар, 1905-1986) народився у ки╖вськ╕й с╕м'╖. Серж став основоположником нового напрямку в балет╕ – «неокласицизму» – ╕ був названий «богом танцю» та «добрим ген╕╓м балету XX стор╕ччя». Його творча спадщина: постановка балет╕в «Вакх ╕ Ар╕адна», «На Дн╕пр╕», «╤кар», «Олександр Великий», «Шота Руставел╕», «Франческа да Р╕м╕н╕», «Федра» тощо.
В╕домий француз укра╖нського походження Вадим Роже (Плем’янников) – к╕норежисер, сценарист, актор ╕ продюсер. Прославився Вадим п╕сля ф╕льму «╤ Бог створив ж╕нку», в якому з╕грала його дружина та в майбутньому знаменита акторка Брижит Бардо. П╕сля себе Вадим Роже залишив близько 20 ф╕льм╕в. Мав в╕н ще одну надзвичайну рису – в╕н зн╕мав ф╕льми за участю малов╕домих, але талановитих акторок, ╕ через деякий час вони ставали знаменитими на весь св╕т. Серед них Брижит Бардо, Катр╕н Деньов, Джейн Фонда та ╕нш╕.
 |
Натан Альтман. Портрет Анни Ахматово╖. 1914. |
Укра╖нськ╕ кор╕ння мали в╕дом╕ французьк╕ художники. Один з них – художник, фотограф, декоратор Сандро Фас╕н╕ – брат видатного одеського письменника ╤лл╕ Файнз╕льберга, в╕домого п╕д псевдон╕мом ╤льф (творив у сп╕вавторств╕ з Петровим). Сандро (справжн╓ ╕м'я – Олександр Файнз╕льберг) народився в Одес╕. У Франц╕╖ жив з 1920 до 1942 року. Разом з Фас╕н╕ активну участь в артистичному житт╕ м╕ста брав ╕ Натан Альтман – заслужений художник РРФСР, скульптор, живописець, майстер портрета родом з В╕нниц╕. Живопису в╕н навчався в Одеськ╕й художн╕й школ╕, а у 20-30 роках жив у Франц╕╖. Подейкують, на нього сильно вплинула творч╕сть П╕кассо. Знаменит╕ роботи Альтмана: "Петрокоммуна", "Россия. Труд". Натан також робив ╕люстрац╕╖ до "Петербурзьких новел" М. В. Гоголя, до "Старого Зав╕ту", ╕люстрував дитяч╕ книжки.
Людина ╕з справжн╕с╕ньким укра╖нським пр╕звищем, ╤ван Кавун (1925-2001) був художником-абстракц╕он╕стом Паризько╖ школи. Народився в╕н в Укра╖н╕, але його картини вперше були представлен╕ на батьк╕вщин╕ вже п╕сля його смерт╕.
 |
Мар╕я Башкирцева. Ос╕нь. 1883. |
Укра╖нське походження мала й Мар╕я Башкирцева (1858-1884) – французька художниця, автор знаменитого щоденника, перекладеного багатьма мовами. Про Мар╕ю писали вс╕ журнали Парижа, а ╖╖ картини купували справжн╕ шанувальники мистецтва.
Також Франц╕я пиша╓ться франко-укра╖нським академ╕ком Аркад╕╓м Жуковським. В╕н – в╕домий ╕сторик, голова Шевченк╕вського товариства Сарселя, автор багатьох твор╕в французькою мовою, а також кер╕вник проекту публ╕кац╕╖ французькою мовою монументально╖ «Антолог╕╖ укра╖нсько╖ л╕тератури Х╤ - ХХ стор╕ч».
Валер╕я Кр╕кунова