Новини
\ повернутися до спискуЯк я голосував за великих укра╖нц╕в
«Тут люди сус╕д╕в записують», - розв╕в руками один волонтер. «Один взагал╕ батька з мамою вписав», - при╓днався другий.
Пол╕тична ситуац╕я в кра╖н╕ склалася так, що телев╕з╕йники нав╕ть переграли власн╕ творч╕ плани. Наприклад, п╕дсумки всенародного голосування за великих укра╖нц╕в у проект╕ каналу «╤нтер» «Велик╕ укра╖нц╕» планували п╕дбити 14 грудня. Але прямий еф╕р того вечора в╕ддали тому ж таки Сав╕ку Шустеру, але – його «Свобод╕», куди запросили укра╖нських пол╕тик╕в. М╕ж ╕ншим, на прямий еф╕р «Великих укра╖нц╕в» теж запросили б укра╖нських пол╕тик╕в. Т╕льки вони б говорили на ╕ншу тему. Причому, що характерно, несли б вони ту саму полову, що й на «Свобод╕ Сав╕ка Шустера», «Свобод╕ слова», «Я так думаю» тощо.
Зате ми отримали тиждень фори. Результати народного волевиявлення ми д╕зна╓мося 21 грудня. А в тому, що процес обирання «Великих укра╖нц╕в» захопив громадян Укра╖ни не менше, а нав╕ть б╕льше, н╕ж процес обрання когось народним депутатом, чи Тимошенко – прем’╓ром, я переконався особисто. Правда, не заздрю тим, хто буде ц╕ «народн╕ бюлетен╕», тобто – заповнен╕ анкети опрацьовувати.
… «Точку» для голосування я надибав б╕ля входу в П╕вденний вокзал. Оск╕льки посилати за когось sms чи дзвонити за пропонованими телефонами якось ламало, скористатися найпрост╕шою нагодою ╕ висунути сво╖ кандидатури на здобуття звання великого укра╖нця сам Бог вел╕в. Б╕ля столика з╕бралася нав╕ть невеличка купка народу, що пот╕шило: ╓ в нас небайдуж╕ люди.
Але найц╕кав╕ше – не голосувати самому, а дивитися на ╕нших.
- Я буду голосувати за Кравчука! – категорично заявив старший чолов╕к ╕ р╕шуче почав вписувати це пр╕звище до в╕дпов╕дно╖ анкетно╖ графи. Хлопц╕-волонтери мовчки кивнули: Кравчук так Кравчук. ╥х реакц╕я не сподобалася чолов╕ков╕. – Ви, мабуть, не розум╕╓те. За Кравчука!
- Чому ж, все зрозум╕ло, - почулося у в╕дпов╕дь.
- Н╕чого вам не зрозум╕ло! Н╕чого ви не зна╓те! Я не за того Кравчука, не за комуняку! Був такий ╕нженер на Донбас╕ – Кравчук! Г╕рський ╕нженер, лауреат, викладач, не зна╓те? А в╕н був великою людиною! Ось так!
Категорично вписавши нев╕домого волонтерам ╕ мен╕ г╕рського ╕нженера з Донбасу кандидатом у велик╕ укра╖нц╕, чолов╕к п╕шов ╕з почуттям виконаного обов’язку. Його м╕сце б╕ля пластмасового столика зайняла ж╕ночка так само старшого в╕ку.
- Кириченко! – гордо заявила вона волонтерам. – Зна╓те таку, не забули?
Молод╕ люди мовчки перезирнулися.
- Кириченко! Ра╖са Кириченко! – уточнила ж╕ночка.
- Щось чули, - обережно в╕дпов╕в один волонтер.
- Вони щось чули! – ж╕ночка глянула на мене з докором, очевидно закликаючи бути св╕дком чужого пад╕ння та некомпетентност╕. – А ви зна╓те, що вона зробила для Укра╖ни? Див╕ться, я пишу: Ра╖са Кириченко. Берегиня роду. Зрозум╕ли?
- Зда╓ться, це така сп╕вачка, - промовив присоромлений хлопець.
- Берегиня роду! – гордо повторила ж╕ночка, старанно вписала ╕ пр╕звище свого висуванця, ╕ «берегиню» в анкету, а тод╕ теж п╕шла.
- Тут люди сус╕д╕в записують, - розв╕в руками один волонтер, очевидно закликаючи мене посп╕вчувати.
- Один взагал╕ батька з мамою вписав, - при╓днався другий.
Не вступаючи в дискус╕ю, я швиденько проголосував за Миколу Гоголя, Леон╕да Бикова та ╤вана Миколайчука (не плутати з Андр╕╓м Миколайчуком, популярним колись естрадним сп╕ваком). П╕сля чого п╕шов, свято переконаний: з под╕бним проектом до наших людей прийшли зарано.
На мою думку, готувати так╕ реч╕ треба щонайменше р╕к. Орган╕зувати в прес╕ публ╕кац╕╖, присвячен╕ малов╕домим «великим укра╖нцям». Хто зна╓, може справд╕ як╕йсь г╕рський ╕нженер Кравчук зробив чи м╕г би зробити для Укра╖ни б╕льше, н╕ж д╕ючий пол╕тик Кравчук. Який всупереч лог╕ц╕, здоровому глузду та анекдотам пропонував вилучити таку рису як «хитр╕сть» ╕з рис характеру, за якими традиц╕йно визначають етн╕чного укра╖нця. По телебаченню, хоча б по тому самому «╤нтеру», раз на тиждень треба було показувати сер╕ю ф╕льм╕в ╕нформац╕йно-п╕знавального зм╕сту. Тод╕ б прац╕вники ки╖вського будинку-музею Михайла Булгакова не писали б в╕дкритого листа, розм╕щеного на «Телекритиц╕» 12 грудня. У ньому, зокрема, ╓ так╕ рядки: «╤люстрування «укра╖нофобства» письменника Булгакова кадрами з╕ слабких радянських художн╕х ф╕льм╕в було просто некоректним. Серед геро╖в сюжету був пан Володимир Крижан╕вський, його представили як в╕домого фах╕вця з Булгакова. Пан Крижан╕вський дуже поважна ╕ шановна людина, дипломат, публ╕цист, ми його дуже добре зна╓мо особисто, але при всьому тому в╕н н╕коли не вважався фах╕вцем з Булгакова. Думка пана Крижан╕вського про п╕дсв╕дому образу Булгакова на Укра╖ну дуже ц╕кава, але ╖й браку╓ факт╕в». Факт╕в про сво╖х великих чи кандидат╕в у велик╕ перес╕чним громадянам справд╕ браку╓. Тому, очевидно, вони й проголосують за т╕ персонал╕╖, чи╖ портрети висять у шк╕льних та ун╕верситетських коридорах та зображен╕ на укра╖нських грошах. Або – за сво╖х родич╕в, знайомих, сус╕д╕в, «г╕рських ╕нженер╕в» та ╕нших «берегинь роду». Якщо «Велик╕ укра╖нц╕» - це л╕ценз╕йне телешоу, то в цьому н╕чого поганого нема╓. Але нав╕ть при такому визначенн╕ проекту треба розум╕ти: будь-яке шоу мусить бути п╕дготоване заздалег╕дь.
А в ситуац╕╖, коли альтернативою Шевченку-Франку-Укра╖нц╕ може бути т╕льки найближчий сус╕да або кум, чи коли ламаються списи довкола «укра╖нофоб╕╖» чи «укра╖ноф╕л╕╖» Гоголя ╕ Булгакова, такою п╕дготовкою може ╕ повинен бути як╕йсь ╕нформац╕йно-п╕знавальний мед╕йний проект. У нас же головними просв╕тителями чомусь ╓ згадан╕ вже укра╖нськ╕ пол╕тики, як╕ здатн╕ нести, як уже згадувалося вище, т╕льки полову.
Андр╕й Кокотюха