Автори проекту вважають, що людина може бути укра╖нцем через те, що ╖╖ доля була якось пов'язана з укра╖нською землею. Тобто вплив укра╖нсько╖ земл╕ визна╓ться наст╕льки потужним, що залиша╓ на будь-кому особливий в╕дбиток, сприятливий для творчост╕.
Цей вплив земл╕ ╕сну╓ ст╕льки, ск╕льки на н╕й живуть люди, тобто щонайменше 30 тисяч рок╕в. В╕дпов╕дно, укра╖нцями були не лише козаки ("козацька нац╕я"), але й ╖хн╕ предки, вкор╕нен╕ в укра╖нську землю: руси, анти, сармати, ск╕фи-сколоти, к╕мер╕йц╕, ар╕╖-трип╕льц╕, ╓вропейськ╕ кроманьйонц╕.
Земля форму╓ "кров" (генотип), ╕ мову. Тож запропонований "╤нтером" пр╕оритет "земл╕" неминуче доповню╓ться чинником "кров╕" (генетичного походження) ╕ "мови" (ментальност╕, культури). Великим же укра╖нець ста╓ тод╕, коли зд╕йсню╓ видатн╕ д╕яння. Не будемо сперечатися, чи згадан╕ вище ╕сторичн╕ особистост╕ були укра╖нцями. Важлив╕ше, що запропонований "╤нтером" п╕дх╕д дозволя╓ в╕дкрити того, хто може бути визнаний Найб╕льшим Укра╖нцем.
"Земля", тобто територ╕альне походження ╤суса з Назарета
╤сус належав до народу гал╕леян, тому його називали не ╕накше, як ╤сус Гал╕леянин або ╤сус ╕з Назарета. Р╕дне м╕стечко ╤суса знаходилось у центр╕ Гал╕ле╖. Неподал╕к розташован╕ р╕чки Йордан ╕ Яргон, найвища в Гал╕ле╖ гора ╢рмак, м╕ста Магадан ("могутня вода"), Ск╕фополь, Рама ("хрест"), Каня ("яструб").
Слово Гал╕лея-Гальлея - це просто ╕нша вимова слова "Галл╕я", тобто "край галл╕в". Суперетнос галл╕в народився в Укра╖н╕ приблизно у 12 ст. до н. е., зв╕дки п╕д р╕зними плем╕нними назвами розселився на величезн╕й територ╕╖ в╕д Прип'ят╕ до Палестини та ╤спан╕╖. ╢вропейську г╕лку галл╕в ще називали кельтами. Одним з найв╕дом╕ших гальських племен були "бой╖-бойки" (тобто "во╖ни"), в╕д ╕мен╕ якого походить зах╕дноукра╖нська Бойк╕вщина. Важливим чинником могутност╕ галл╕в було мистецтво обробки зал╕за. Саме в них виготовленню зал╕зних вироб╕в вчилися римляни. В Укра╖н╕ ж виробляли стальну зброю ще з 13-12 ст. до н. е.
У 12 ст. до н. е. в╕дбулось завоювання Палестини "народами моря". Археологи довели, що це була масова м╕грац╕я войовничих племен з П╕вн╕чного Причорномор'я. Це були саме т╕ б╕бл╕йн╕ "филистимляни", з якими тривалий час воювали ╓вре╖. Гали-филистимляни займалися сад╕вництвом ╕ хл╕боробством, торг╕влею й морськими промислами, волод╕ли мистецтвом обробки метал╕в ╕ гончарства, под╕бно до ╓вропейських гал╕в були чудовими во╖нами. Ц╕каво, що шолом мовою филистимлян називався "кова", тобто "кований". Сукупн╕сть факт╕в св╕дчить про те, що ╕мена "галли", "кельти", "филистимляни", "народи моря" описують племена того ж самого суперетносу.
Филистимляни просувалися на п╕вн╕ч Палестини ╕ в к╕нц╕ 11 ст. до н. е. завоювали земл╕, як╕ назвали Галл╕я-Гальлея-Гал╕лея, тобто "край галл╕в". Так вони робили завжди - опановану землю називали ╕менем свого племен╕ (Бельг╕я, Бо╖вар╕я, Британ╕я, Скотланд) або загальним ╕менем всього суперетносу (Галл╕я, Галичина, Галат╕я, Гал╕с╕я). Гал╕леяни були нащадками п╕вденних гал╕в. ╤сторики описують гал╕леян як жвавий, веселий ╕ впертий г╕рський народ, який над усе ц╕ну╓ свободу. З огляду на чинник "земл╕" ╤сус був укра╖нцем.
"Кров", тобто генетичне походження ╤суса
Батько ╕ мат╕р ╤суса - Йосип ╕ Мар╕я - були гал╕леянами. Так само гал╕леянами були вс╕ ╖хн╕ родич╕. Д╕м святого Йосипа був у Назарет╕. Зг╕дно з церковним переданням, мат╕р ╤суса походила з м╕ста Сепфор╕с, яке до 25 року н. е. було столицею Гал╕ле╖. Воно розташовувалось на в╕дстан╕ 5 км в╕д Назарета, то ж ц╕лком природно, що Йосип одружився на д╕вчин╕ "з сус╕днього села".
Характерною особлив╕стю гал╕в-кельт╕в були високий зр╕ст, б╕ла шк╕ра, розвинен╕ м'язи. Вони були в╕дчутно вищими в пор╕внянн╕ з ╕удеями: зг╕дно з даними археолог╕╖, середн╕й зр╕ст тод╕шн╕х ╕уде╖в не перевищував 160 см. Всюди п╕дкреслю╓ться, що в гал╕в розк╕шне русяве волосся, яке чолов╕ки, як правило, носили розпущеним.
Зг╕дно з в╕домими словесними описами зовн╕шност╕ Д╕ви Мар╕╖, вона була шляхетною красунею високого зросту, мала овальне обличчя, блакитн╕ оч╕, волосся кольору пшениц╕, довг╕ й тонк╕ пальц╕ рук.
╤сус був дуже под╕бний до Сво╓╖ матер╕ - був високого зросту, мав тонкий прямий н╕с, довге волосся кольору стиглого л╕сового гор╕ха, бороду темно-пшеничного кольору, св╕тл╕ оч╕. Правдив╕сть цих опис╕в через 2 тисячол╕ття п╕дтверджена Туринською плащаницею, яка зберегла фотограф╕ю ╤суса в момент його воскрес╕ння. Зг╕дно з нею, ╤сус був людиною ╓вропейського типу з атлетичною статурою, зростом 180 см, св╕тлокаштановим волоссям ╕ шляхетним виразом обличчя. В жилах гал╕леян текла укра╖нська кров, тому з огляду на це ╤сус був укра╖нцем.
"Мова", тобто етнокультурна належн╕сть ╤суса
Гал╕леяни були завзятими хл╕боробами ╕ рибалками, масово розводили свиней. Мали велик╕ пас╕ки з медом, вирощували льон. Вс╕ апостоли ╤суса, за винятком ╤уди, були гал╕леянами. ╤м'я ╤сус (╤ес-ус) - це гелленський вар╕ант ╕мен╕ Яс, що означа╓ "ясний", "св╕тлий", "сонячний". Под╕бн╕ ╕мена - Ясус, Яс╕он, Ясон - були звичними для давньо╖ Геллади. ╥хн╕ми укра╖нськими в╕дпов╕дниками ╓ давн╕ ╕мена Ясь, Ясько, Яцько. Гелленське слово "хрестос" означа╓ "найкращий, добрий, шляхетний, благородний, боголюдина". Синон╕мом слова "хрестос" ╓ "син Божий": "Озвався Симон Петро ╕ заявля╓: ти хрестос - син Бога живого. Тод╕ в╕н наказав учням, щоб вони н╕кому не казали, що в╕н хрестос" (Матв╕й 16.16-20).
╤сус належав до т╕╓╖ хвил╕ гал╕в, як╕ ще зберегли материнську мову, що нею розмовляли мешканц╕ Зах╕дно╖ Укра╖ни. Саме ц╕╓ю мовою ╤сус промовив сво╖ передсмертн╕ слова: "А коло дев'ято╖ години ╤сус скрикнув сильним голосом, кажучи: Ел╕ Ел╕ лема савахтан╕" (Мт 27.46), тобто "Лельо, Лельо, лем з мя ся остан╕", буквально "Тату, Тату - лише з╕ мною останься". Цей фразеолог╕чний зворот в╕дпов╕да╓ гелленському "Отче, у Тво╖ руки в╕ддаю дух М╕й" (Лука 23.46), тобто "Тату, тепер все у Тво╖х руках!". В найкритичн╕ший ╕ найважчий момент свого життя ╤сус заговорив давньоукра╖нською мовою. З погляду мови ╤сус був укра╖нцем.
Укра╖нц╕ надзвичайно люблять ╕ поважають ╤суса. Тому ╓ вс╕ п╕дстави вважати його Найб╕льшим Укра╖нцем.
Докладне досл╕дження ц╕╓╖ теми
