Нахти, егерь Тур(все по схронам), а Бандера полуегерь-полуавторитет - все по ссылкам и спецлагерям, нигде не работал, "бродяга" да и только
Махно тоже не работал,разве что мемуары уже потом в Париже писал.А Бандера хотел быть агрономом...Шухевич-инженером...
И это, Нахти, только некоторые заслуги Великого Махно, самого свободолюбивого украинца в то время. Ничем подобным, к Вашему сожалению, Ваши егеря-авторитеты похвастаться не могут
Ну-ну.
Вот вам:
"Весною 1943 року на зв╕льненому в╕д окупант╕в терен╕, що охоплював населен╕ пункти Колк╕вського, Маневицького, Рожищенського, К╕верц╕вського район╕в Волинсько╖ област╕, Степанського, Радил╕вського район╕в Р╕вненсько╖ област╕ постала Колк╕вська республ╕ка.
╥╖ меж╕ в силу в╕йськових обставин м╕нялись, але укра╖нський волелюбний дух жив у серцях волинян, що взяли зброю в руки ╕ в лавах УПА вели нею мову з окупантами. Колк╕вська республ╕ка була першим остр╕вцем в╕льно╖ Укра╖нсько╖ соборно╖ самост╕йно╖ держави, яка народжувалась у вир╕ боротьби.
На велик╕й територ╕╖ м╕ж зал╕зницями Ковель–Сарни та Ковель–К╕верц╕–Р╕вне, – в╕д р╕чок Прип'ят╕ на заход╕ та Горин╕ на сход╕ – перестала функц╕онувати н╕мецька адм╕н╕страц╕я, було встановлено укра╖нську цив╕льну й в╕йськову владу, яка поставила найголовн╕шою метою – захист населення в╕д окупанта, наладнання пол╕тичного ╕ господарського життя на цьому зв╕льненому терен╕. Колки та навколишн╕ терени були аж до приходу б╕льшовик╕в зв╕льнен╕ в╕д н╕мецько╖ окупац╕йно╖ влади, стали адм╕н╕стративним центром Колк╕всько╖ республ╕ки.
Цив╕льну владу в республ╕ц╕ зд╕йснювали районн╕ ╕ с╕льськ╕ управи, в╕йськову й господарську – станиц╕. Ц╕ органи влади, народжен╕ у вир╕ боротьби за свободу, були дуже працездатн╕, могли тримати т╕сний зв'язок з населенням, виконуючи без насильства сво╖ функц╕╖. Але це не означало, що д╕яльн╕сть цив╕льних м╕сцевих уряд╕в була бездоганна ╕ не може мати критики сучасних ╕сторик╕в. Вона, як ╕ кожне дитя революц╕╖, мала вдосконалюватись у сво╓му рост╕, збагатитися ╕сторичним досв╕дом ╕ через виборну систему утвердити себе. Поруч з цив╕льними органами влади були пол╕тичн╕, в╕йськов╕, охоронн╕, господарч╕ структури, як╕, як цив╕льна влада, п╕дпорядкован╕ проводу ОУН на цьому терен╕.
Пол╕тичний пров╕д в Колк╕вському район╕ й м╕стечку очолював Юрко Шевченко (в╕н же "Моряк"), який п╕зн╕ше загинув в╕д рук енкаведист╕в в л╕с╕ б╕ля села Новос╕лки. Свою енерг╕ю ╕ великий досв╕д в╕н передав п╕длеглим. Колишн╕й зв'язковий ОУН, довгол╕тн╕й пол╕тв'язень колк╕вчанин Леон╕д Мартинюк згадував: "Юрко був уроджений пров╕дник. В╕н мав велик╕ орган╕заторськ╕ зд╕бност╕ ╕ досв╕д у прац╕. В╕н, як н╕хто, знав зв╕льнений терен ╕ пол╕тичне життя в ньому, глибоко розбирався в ситуац╕╖".
Пропагандистом в пол╕тичному провод╕ ОУН була колк╕вська вчителька, поетеса Галина Рейк╕на – замордована енкаведистами в Р╕вненськ╕й тюрм╕. Галина вчителювала в селах Довжиц╕, Острови, писала чудов╕ в╕рш╕ ╕ вс╕╓ю душею любила Укра╖ну, св╕й поневолений народ. Як згадують колк╕вчани, ╖╖ палк╕ промови не лишили байдужими нав╕ть знев╕рц╕в.
Колки стали ╕ м╕сцем перебування штабу Клима Савура – командуючого групою "УПА-П╕вн╕ч", а в прим╕щенн╕ колишньо╖ польсько╖ школи на Рудн╕ було в╕дкрито старшинську школу, де готували оф╕цер╕в-артилерист╕в, зв'язк╕вц╕в, кавалерист╕в ╕ ╕нших. Школу очолював оф╕цер арм╕╖ УНР Галайда. Був в╕н над╕лений не т╕льки в╕йськовими званнями, а й зд╕бностями – музиканта, диригента. У старшинськ╕й школ╕ керував в╕н великим добре з╕браним хором, який чарував сво╖м сп╕вом повстанських, стр╕лецьких, народних п╕сень. Опр╕ч того, Галайда в╕в ще й м╕сцевий молод╕жний хор в будинку "Просв╕ти".
При "Просв╕т╕" було в╕дновлено й аматорський гурток. Молод╕ аматори к╕лька раз╕в ставили в м╕стечку ╕ селах дуже популярну виставу "Пошилися в дурн╕", декламували поез╕╖ Тараса Шевченка, Лес╕ Укра╖нки, Олександра Олеся й ╕нших.
У Колк╕вськ╕й республ╕ц╕ ч╕тко функц╕онували ╕ господарськ╕ структури УПА, зокрема, тут були кравецьк╕ ╕ шевськ╕ майстерн╕, як╕ забезпечували во╖н╕в УПА. Шили взуття, б╕лизну, одяг з матер╕ал╕в, виготовлених м╕сцевим населенням.
В м╕стечку на теренах республ╕ки було 5 в╕йськових повстанських шпитал╕в, де л╕кар╕ повертали здоров'я пораненим повстанцям. Великий повстанський шпиталь був поруч м╕стечка Колки на л╕вому берез╕ р╕чки Рудня. Працював у ньому м╕сцевий л╕кар Борис Анан╓вич.
Функц╕онували млини, ╖дальня, лазня. Повстанц╕ в╕дновили роботу м╕сцево╖ електростанц╕╖, св╕тло в╕д яко╖ подавали до л╕карень, друкарн╕ ╕ школи. Напередодн╕ в╕дкриття школи в колк╕вськ╕й друкарн╕ було видрукувано буквар. Дос╕ нев╕домо, хто його готував. Але ця под╕я не була випадкова. Так, 20 серпня 1943 року командир в╕йськового округу "УПА-Заграва" ╤ван Литвинчук-"Дубовий" видав наказ, в якому сказано: "На вс╕х теренах, зв╕льнених УПА в╕д ╕мпер╕ал╕ст╕в, дня 15.09.1943 р. почати 1943/44 навчальний р╕к в школах, де можливо зак╕нчити ремонт на цей терм╕н ╕ ╓ педагог╕чн╕ сили. Дня 1.10.1943 року почати навчальний р╕к у вс╕х ╕нших школах зв╕льненого терену та забезпечити педагог╕чними силами. Навчання в школ╕ ╓ обов'язковим".
Все доросле чолов╕че населення м╕стечка було зорган╕зоване в повстанськ╕ навчальн╕ сотн╕, в яких навчалися в╕йськов╕й справ╕. Очолювали ╖х сотенн╕ ╤ван Караз╕я, В╕тал╕й Малевич, Микола Мордик. Молодь була зорган╕зована в молод╕жн╕й орган╕зац╕╖ "Юнаки".
Важливу роль у пол╕тичному житт╕ в╕д╕грав професор Григор╕й Гелет╕й, вчитель, в╕домий в крайовому провод╕ п╕д псевдон╕мом "Тимко". В╕н очолював виховну працю на зв╕льнених теренах. Був б╕ля керма зросту нац╕онально╖ св╕домост╕. В м╕стечку перебувала надрайонна служба безпеки.
Велику роль у тому пробудженн╕ в╕д╕гравала й укра╖нська православна церква. В м╕сцевому храм╕ його настоятель отец Соколовський проводив служби бож╕ на р╕дн╕й мов╕, а незабаром майже в ус╕х храмах на теренах республ╕ки звучало р╕дне слово.
Колк╕вська республ╕ка була добре орган╕зованим владним утворенням з багатьма ознаками укра╖нсько╖ державност╕. Колки стали сво╓р╕дною повстанською столицею, у як╕й гартували нац╕ональний дух вояки УПА, проходили передислокац╕ю ╕ переформування курен╕ ╕ сотн╕, загартовували св╕й дух сотн╕ молодих вояк╕в УПА, як╕ взяли зброю в руки, щоб захистити св╕й народ в╕д окупант╕в.
В Колках в╕дбувалися наради вищого командування УПА. Вл╕тку 1943 року в Колк╕вському район╕ перебувало в╕д 8 до 10 сотень вояк╕в УПА. На Колк╕вщин╕ перебував шеф штабу "Бористень", начальник жандармер╕╖ "Острий", кур╕нний "Олег" з трьома сотнями стр╕льц╕в. Охороняла штаб сотня "Бескида". Коли "Дубовий" п╕шов з Колок, то тут залишився з╕ сво╖м загоном "Олег". Вл╕тку 1943 року на сх╕д Укра╖ни в рейд п╕шли загони "Шаули" й "Верещака". Деякий час на Колк╕вщин╕ перебував головний ╕нтендант УПА "Печера".
Але не спали ╕ вороги. Нацисти, поляки, б╕льшовики пильно стежили за цим вогнищем св╕домого укра╖нського державницького життя на Пол╕сс╕. ╥хн╕ агенти доносили про найменш╕ зм╕ни, як╕ тут в╕дбувалися. Вл╕тку 1943 року фашисти вже вкотре зробили спробу захопити м╕стечко. За 15 к╕лометр╕в в╕д Колк╕в в╕дбувся б╕й, в якому було п╕дбито 3 танки, захоплено в полон 40 фашист╕в. В сел╕ Яблоньц╕ повстанц╕ обм╕няли н╕мецьких полонених на сво╖х.
Восени, скориставшись в╕дходом повстанських в╕дд╕л╕в на сх╕д, н╕мц╕ разом з поляками розпочали велику каральну акц╕ю з трьох напрямк╕в: Луцька, Рожищ, Маневич╕в. Фашистськ╕ л╕таки засипали вулиц╕ м╕ста й будинки бомбами, а наземн╕ сили ворога – гарматним вогнем. То було справжн╓ пекло. 500 мирних мешканц╕в – ж╕нок, д╕тей, старих – знайшли тут смерть в╕д н╕мецьких карател╕в, в сх╕дн╕й частин╕ м╕стечка незгор╕лими лишились лише чотири будинки. Взявши м╕стечко, карател╕ його посп╕шно залишили, бо ж страх перед в╕дплатними д╕ями УПА заставила ╖х ганебно в╕дступити ╕ аж до наближення фронту наприк╕нц╕ 1943 року н╕мц╕ там не з'явилися.
Ось така коротка, далеко не повна розпов╕дь про Колк╕вську республ╕ку, одну з╕ славних ╕ траг╕чних стор╕нок ╕стор╕╖ боротьби укра╖нських повстанц╕в за самост╕йну Укра╖ну."
Якщо хочете високо п╕днятися, користуйтесь власними ногами. Не дозволяйте нести себе, не с╕дайте на чуж╕ плеч╕ ╕ голови
(Ф. Н╕цше)
