Великие Украинцы

Тема

 
Правила форуму В╕та╓мо, гостю
Вх╕д Ре╓страц╕я
Форум  »  Про проект  »  ╤стор╕я Укра╖ни  »  Приклад вза╓мопроникнення культур  » 
« <- < 3 4 5
Gero
Пов╕домлень: 1688
Приклад вза╓мопроникнення культур
(Наглядний приклад недавньо╖ ╕стор╕╖)
23.09.2008 11:17
Пов╕домлень: 49
Перегляд╕в: 884
ОСТРОВЕРХОВА, КОЛЕКЦ╤Я&#8211; велика колекц╕я антиквар╕ату, з╕брана у Львов╕ у 1945&#8211;1989 приватним колекц╕онером Миколою Олекс╕йовичем Островерховим. Питання про ╖╖ приналежн╕сть громад╕ м╕ста викликало судовий процес у 1989&#8211;1993.
М.О. походив ╕з родини малоземельних рос╕йських дворян, як╕ п╕шли на сп╕впрацю ╕з б╕льшовиками. Вперше М.О. зявився у Львов╕ в 1945, прибувши з Одеси й оселився у незаселен╕й на той час в╕лл╕ Дз╕в╕нського за адресою вул. Пушк╕на 21 (тепер Генерала Чупринки 21). Як ╕ для переважно╖ б╕льшост╕ тогочасних "визволител╕в", поселення в╕дбулося у житл╕ з готовим умеблюванням ╕ нав╕ть посудом, як╕ залишилися в╕д попередн╕х власник╕в.
Оф╕ц╕йно М.О. мав профес╕ю художника-декоратора Льв╕вського оперного театру, певний час в╕в аматорський театральний гурток Льв╕вського державного ун╕верситету ╕мен╕ ╤вана Франка. Користуючись тим, що його брат &#8211; Олекс╕й Островерхов служив у льв╕вському управл╕нн╕ НКВС (згодом МДБ ╕ КДБ), М.О. активно скуповував за безц╕нь на закритих розпродажах для компарт╕йно╖ номенклатури ╕ сп╕вроб╕тник╕в спецслужб антикварн╕ мебл╕, посуд, книги ╕ прикраси, як╕ походили ╕з жител репресованих або депортованих мешканц╕в м╕ста. Однак там, при скуповуванн╕ ц╕нностей в╕н змушений був ╕нод╕ поступатися б╕льш впливовим за парт╕йним рангом "ценителям искусства и старины" або ╖хн╕м повноважним представникам. Тому, не чекаючи на оголошення чергових розпродаж╕в, М.О. задля поповнення сво╓╖ колекц╕╖ д╕яв ц╕лком самост╕йно.
Маючи завдяки братов╕ необмежений доступ до адресних книг у льв╕вських житлово-експлуатац╕йних конторах, п╕д виглядом представника м╕ських комунальних служб нав╕дувався до помешкань самотн╕х старих людей &#8211; колишн╕х аристократ╕в, державних службовц╕в або член╕в ╖хн╕х с╕мей, що зазвичай були позбавленими пенс╕╖ радянською владою. М.О. д╕яв у два етапи&#8211; спочатку вив╕дував, чи ╓ в житл╕ антикварн╕ пам&#8217;ятки. Згодом, прийшовши до них знову, залякуючи репрес╕ями, можливим примусовим виселенням або пропонуючи м╕зерн╕ грош╕ чи нав╕ть продукти, М.О. заволод╕вав ╖хн╕м антиквар╕атом. Через так╕ д╕╖ у новосформован╕й колекц╕╖ М.О. опинилися реч╕ в╕домих у св╕й час льв╕вських приватних колекц╕онер╕в&#8211; граф╕в Семенських, Водз╕цьких, Драгойловських, професор╕в К. Бартеля, В. Зайончковського, С. Рудницького ╕ комерсанта Г. Бехтльофа. Окр╕м антикварних мебл╕в ╕ пам&#8217;яток декоративно-ужиткового мистецтва, у 1946&#8211;50 М.О. заволод╕в великою колекц╕╓ю музичних плат╕вок м╕жво╓нного пер╕оду, як╕ належали Льв╕вському рад╕о. Серед предмет╕в колекц╕╖ були також предмети громадських колекц╕й Львова (зокрема, експонати з Музею Льв╕всько╖ опери&#8211; зокрема 599 театральних еск╕з╕в Х╤Х &#8211; початку ХХ ст.) ╕ детал╕ оздоблення Зали зас╕дань колишнього Галицького Кра╓вого Сейму (тепер актова зала Льв╕вського нац╕онального ун╕верситету ╕мен╕ ╤вана Франка), Будинку вчених, окремих закритих на той час для в╕дв╕дування в╕руючих льв╕вських костел╕в.
. Переважна б╕льш╕сть антикварних ╕ бук╕н╕стичних книг, журнальних п╕дшивок, як╕ потрапили до колекц╕╖ М.О., походила ╕з публ╕чних ╕ приватних б╕бл╕отек Львова, Харкова, Б╕ло╖ Церкви. Книги колекц╕╖ Х╤Х-першо╖ половини ХХ ст. загалом стосувалися мистецтвознавства та ╕стор╕╖ мистецтва.
Всього колекц╕я, яку в нечесний спос╕б з╕брав М.О., нал╕чувала 4252 предмети. Серед предмет╕в колекц╕╖ були 32 картини к╕нця XV╤╤╤-Х╤Х ст., 1,5 тис. порцелянових ╕ фаянсових вироб╕в XV╤╤╤-Х╤Х ст. як сх╕дного походження, так ╕ виробництва в╕денських, дрезденських, майсенських ╕ севрських мануфактур; вироби ╕з ср╕бла; кришталев╕ люстри ╕ вироби з художнього скла ╕ бронзи Х╤Х-ХХ ст.; декоративн╕ емал╕; вироби ╕з слоново╖ к╕стки та ц╕нних пор╕д дерева з кра╖н П╕вденно╖ ╕ П╕вденно-Сх╕дно╖ Аз╕╖. К╕льк╕сть з╕браних мебл╕в (окремих предмет╕в ╕ гарн╕тур╕в XV╤╤╤-Х╤Х ст) колекц╕╖ нал╕чувала 600 екземпляр╕в, тому в житлових к╕мнатах першого поверху будинку М.О. можливо було пересуватися лише боком.
Як колекц╕онер М.О. був дилетантом, який ус╕ляко приховував в╕д широкого загалу свою колекц╕ю ╕ не мав жодного уявлення про належний стан збереження з╕браних ним речей. Зокрема, в╕н склеював розбитий порцеляновий ╕ фаянсовий посуд нев╕дпов╕дним кле╓м, частину антикварних мебл╕в тримав у п╕двал╕, а р╕зьблену японську скриню XV╤╤╤ ст. розпиляв на частини, як╕ пов╕сив для прикраси на ст╕ну. Як виявилося згодом, не гребував М.О. ╕ придбанням краденого, а за проведення мистецтвознавчих експертиз окремих предмет╕в розплачувався продаючи ср╕бн╕ реч╕ ╕з серв╕з╕в. На територ╕╖ Личак╕вського цвинтаря, в к╕нц╕ 70-х дбаючи про майбутн╕й в╕дх╕д у в╕чн╕сть М.О. самов╕льно захопив гроб╕вець Х╤Х ст. на престижному 60-му пол╕, хоча тод╕шня адм╕н╕страц╕я кладовища пропонувала йому м╕сце для майбутнього поховання у гроб╕вц╕ в ╕ншому м╕сц╕.
Читаю лише конструктив. Хамство ╕ матюки на╖вного гомосексуального психопата vote , буйнобожев╕льного ол╕гофрен╕чного иванка та ╕ншого обд╕леного кацапомоскалья ╕гнору╓ться:)
Peter
avatar
Пов╕домлень: 644
12.10.2008 19:43
А таких откровенно лживых блядей как Солженицын и вовсе выставили на посмешище и поделом!


Вот оно как получается! Оказывается встреча с Путиным и славословия в его адрес это посмещище. Что ж, с точки зрения "свидомита" логично. И вообще называть Солженицына "лживой блядью", даже при всем моем неоднозначном к нему отношении я бы не стал.
Свобода - это ответственность. Вот почему все ее так боятся.
Б. Шоу
150769
avatar
Пов╕домлень: 1190
13.10.2008 10:29
Все,что в России-это круто. Это не мои слова,а слова деятелей занимающихся пропогандой российской культуры.



Второе,более изысканное я готов "принять",и адекватно к нему относится,но первое..



Принять-указано в кавычках.Это означает-что Баязет,Гамбит,Адмирал,9-я рота более привлекательнее,добротнее,интереснее как в историческом,так и художественном плане,можно сказать-нейтральнее,нежели продукт-начало которому положил Матвеев в "Любить по-Русски",где почему-то богатые люди,так воспетые в конце 80-х и начале 90-х в "кооперативном синематографе"вдруг превращаются в падонков,что потом подхватили и свежие мыльные оперы российского производства до недавнего времени.Буквально 2-3 года назад вся "российскость" и любовь к ней потихонечку сворачивается,или переходит на любовь по царски-имперски_Баязет,Гамбит и тд и начинается эгида под названием "любить по советски" -десятки "добротных",бюджетных мыльных опер,где в "героях"-простой советский человек.В титрах,заставках в сюжетах-"слышишь время звучит-БАМ" и кадры из строительства Днепрогес,или полет Гагарина..и тд.Смотрится все уродливо и неправдоподобно-т.е дешево,несмотря на подбор актеров и сюжетную линию.В фильмах 70-х 80-х-это было естественно и непринужденно,и не вызывает раздражение гимн союза в 6 утра-незаметно и не отвлекало от просмотра фильма,а во многих так и вобще отсутствовало. Сейчас же главный акцент делается на то,что-бы показать,что очереди в магазинах-это предел мечтаний,скоро мы к ним вернемся,как и колонообразные шествия на заводскую проходную и с заводской с заходами в гендели после работы....Наверное подготавливают население к"светлому будущему"...

Адмирал пока не смотрел.Малой заболел- на выходные не пошли.
Я ярый антисавэтчик и антикамуняка.Этим все сказано.
Andy
Пов╕домлень: 2112
13.10.2008 10:42
Читал давеча книжечку Грушевского. Интересной мовой написано - суржик каких мало.. Я вот что подумал: то, что батько нации плохо владел украинским, всем известно. Но ведь он же долго сидел во Львове? Неужели там не научили? Или они говорили на таком же? Таким образом получается: или это просто суржик, или же раньше в украинском было гораздо меньше полонизмов, чем сейчас.
Gero
Пов╕домлень: 1688
13.10.2008 15:57
Читал давеча книжечку Грушевского. Интересной мовой написано - суржик каких мало.. Я вот что подумал: то, что батько нации плохо владел украинским, всем известно. Но ведь он же долго сидел во Львове? Неужели там не научили? Или они говорили на таком же?





Що "Енциклопед╕╖ Львова" браку╓:))? Москвоф╕ли Ваш╕ улюблен╕,говорили на ще дик╕шому суржику ╕з старослов"ян╕зм╕в ╕ полон╕зм╕в ╕ називали його "русским языком":)Грушевський при╖хав до Львова з територ╕╖ Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖ ╕ друкувався тою мовою до яко╖ звик ╕ яку зрештою сам ╕ замовляв. Цензура на реч╕ не хаюч╕ найясн╕шого ц╕саря дивилася кр╕зь пальц╕, ╕ дала би дозв╕л на друк хоч ╓рогл╕ф╕в, а не лише суржику. ╤ м╕ж ╕ншим, лекц╕╖ Грушевського популярн╕стю не користувалися. З причини то╖ само╖ його мови, звернуто╖ до себе самого).
Читаю лише конструктив. Хамство ╕ матюки на╖вного гомосексуального психопата vote , буйнобожев╕льного ол╕гофрен╕чного иванка та ╕ншого обд╕леного кацапомоскалья ╕гнору╓ться:)
Iwanko
avatar
Пов╕домлень: 2717
13.10.2008 19:43
Читал давеча книжечку Грушевского. Интересной мовой написано - суржик каких мало.. Я вот что подумал: то, что батько нации плохо владел украинским, всем известно. Но ведь он же долго сидел во Львове? Неужели там не научили? Или они говорили на таком же? Таким образом получается: или это просто суржик, или же раньше в украинском было гораздо меньше полонизмов, чем сейчас.




Энди, хороший вопрос. Тут где-то собака(свидомое нутро) и зарыта

"..во Львове 24.245 или 7,8% украинцев, 10.892 или 3.5% русинов, 198.212 или 63.5% поляков и 75.316 или 21,6% евреев то есть тех, для которых ближайшим языком был „идиш" или новый еврейский."

Это взято из "Льв╕в у цифрах" за 1938год. Там же большая часть населения свой язык называет не польским и не украинским, а местным

Вот откуда родом "Украина украинская для украинцев"

Хотелось бы уроженцам славного бурга Лемберга посоветовать разобраться кто они и откуда родом для начала, а потом кричать об "украинскости".. Львов это винегрет с абракадаброй вместо языка.

А может "украинскость" это в переводе "винегрет"? Ни кто же из свидомых внятно не обьяснил значение этого термина.
Мой друг - Путин
150769
avatar
Пов╕домлень: 1190
14.10.2008 9:21
Вчера кремлевское гавно запретило акцию в память о голодоморе в Оренбурге,Тюмени и Кемерово..Грищенко обосранный заявлял,что

"в России голод считают естественным процессом".Пиздец.москали голод в Украине считают естественным процессом

Коментатор сцуко(Грищенко).хоть бы постеснялся такую хуйню в ящик говорить.И после этого я должен сними "родаться". Та идите нахуй вместе с пупкиным и несвидомыми.
Я ярый антисавэтчик и антикамуняка.Этим все сказано.
Gero
Пов╕домлень: 1688
14.10.2008 10:14
Сьогодн╕ на станц╕╖ П╕дзамче (Льв╕вська зал╕зниця) в╕дбулося освячення каплички Пресвято╖ Богородиц╕, що зведена в пам’ять про жертв голодомору 1946-1947 рок╕в, останки яких знайшли п╕д час ремонтних роб╕т на територ╕╖ станц╕╖.

Освятити капличку зал╕зничники запросили ╕гумена Крех╕вського монастиря отця Пантелеймона Саламаху. На урочистост╕ з╕бралися не лише прац╕вники П╕дзамч╕всько╖ дистанц╕╖ кол╕╖, як╕ от уже к╕лька рок╕в щоденно спостер╕гали за проведенням ексгумац╕йних роб╕т та забезпечували схоронн╕сть ╕дентиф╕кованих останк╕в, але й кер╕вники Льв╕всько╖ зал╕зниц╕, оч╕льники м╕сцевих орган╕в влади, Дорожнього ком╕тету профсп╕лки, обласно╖ ╕сторико-просв╕тницько╖ правово╖ орган╕зац╕╖ ╕м. В. Стуса «Мемор╕ал» та небайдуж╕ громадяни.

Перед церемон╕╓ю освячення каплички начальник Льв╕всько╖ зал╕зниц╕ Михайло Мостовий подякував ус╕м прац╕вникам П╕дзамч╕всько╖ дистанц╕╖ кол╕╖ за нелегку працю, за терп╕ння та християнське сп╕вчуття до невинно уб╕╓нних жертв голодомору 1946-1947 рок╕в. Кращих прац╕вник╕в дистанц╕╖ та буд╕вельник╕в, як╕ зводили капличку Пресвято╖ Богородиц╕, Михайло Мостовий нагородив почесними грамотами та прем╕ями.

П╕сля церемон╕╖ освячення прац╕вники станц╕╖ та присутн╕ поклали кв╕ти до постат╕ Матер╕ Божо╖.



Дов╕дково

Перш╕ останки жертв голодомору 1947 року на П╕дзамче було виявлено у 2005 роц╕, загалом ╖х було в╕днайдено понад 500. ╤дентиф╕ковано 502 останки. З’ясовано, що абсолютна б╕льш╕сть жертв — чолов╕ки, 96 ╕з яких — п╕дл╕тки. Знайдено й к╕лька останк╕в д╕тей. С╕м череп╕в, як╕ належали п╕дл╕ткам, простр╕лен╕. У 22 черепах дорослих жертв теж виявлен╕ кульов╕ вогнепальн╕ поранення. З них абсолютна б╕льш╕сть спричинен╕ постр╕лами з малокал╕берно╖ збро╖ 5,6 мм. Постр╕ли були зроблен╕ переважно в т╕м’я або скроню. Простежуються прижитт╓в╕ пошкодження к╕стково╖ тканини тупими предметами, як╕ могли бути причиною смерт╕. Знайден╕ залишки тканини, одягу, дек╕лька нат╕льних хрестик╕в, медальйон╕в ╕ коп╕йки чеканки 1945 та 1946 рок╕в.

Льв╕вська зал╕зниця виготовила та передала м╕сцев╕й влад╕ м╕н╕-домовини та неодноразово зверталася з проханням пришвидшити процедуру перепоховання в╕днайдених останк╕в. Сьогодн╕ у високих каб╕нетах називають дату 26 листопада.
Читаю лише конструктив. Хамство ╕ матюки на╖вного гомосексуального психопата vote , буйнобожев╕льного ол╕гофрен╕чного иванка та ╕ншого обд╕леного кацапомоскалья ╕гнору╓ться:)
nachtigall2008
avatar
Пов╕домлень: 2100
191248575
17.10.2008 23:39
Читал давеча книжечку Грушевского. Интересной мовой написано - суржик каких мало.. Я вот что подумал: то, что батько нации плохо владел украинским, всем известно. Но ведь он же долго сидел во Львове? Неужели там не научили? Или они говорили на таком же? Таким образом получается: или это просто суржик, или же раньше в украинском было гораздо меньше полонизмов, чем сейчас.


Дмитро Донцов теж так писав. Хоча ╕ був з Мел╕тополя родом. ╢дино╖ л╕тературно╖ мови для обох половин Укра╖ни ще не було,але визнайте,що мова Грушевського - не польська.

Вот откуда родом "Украина украинская для украинцев"


помиля╓тесь. Цей лозунг - а Воут не дасть збрехати! - з Харкова родом. У Харков╕ працював перший укра╖нський пол╕тик-нац╕онал╕ст.
Якщо хочете високо п╕днятися, користуйтесь власними ногами. Не дозволяйте нести себе, не с╕дайте на чуж╕ плеч╕ ╕ голови
(Ф. Н╕цше)
Gero
Пов╕домлень: 1688
17.11.2008 10:10
Днями в арх╕в╕ справа в руки потрапила... Б╕ограф╕йка типова для "радянських цив╕л╕затор╕в". Ну цей був прим╕тивний, як форумне ╕ванко-лайнянко:))





МАЛИХ╤Н Олекс╕й Степанович (15.03.1895, с. Черепово ╤внянського пов╕ту Курсько╖ губерн╕╖, Рос╕я – 1973) – вчитель, старший викладач рос╕йсько╖ мови ф╕лолог╕чного ф-ту Льв╕вського державного ун╕верситету ╕мен╕ ╤вана Франка. Початкову осв╕ту здобув (у 1910 ╕ 1912), зак╕нчивши двокласну с╕льську земську школу с. Павловки, а також Вище початкове училище м. Обоянь Курсько╖ губерн╕╖. У 1912 пере╖хав до Микола╓ва де поступив у Середн╓ техн╕чне-судноремонтне училище. Через матер╕альну скруту припинив навчання ╕ влаштувався роб╕тником на судноремонтний завод Академ╕чного товариства Наваль. Протягом 1916 невдало намагався поступити до микола╖вського реального училища ╕ Харк╕вського ун╕верситету на ╕сторико-ф╕лолог╕чний факультет. Розчарувавшись у сво╖х можливостях, у с╕чн╕ 1917 ви╖хав до батьк╕в у р╕дне село. У травн╕ 1917 брав участь у незаконному захопленн╕ ╕ перед╕л╕ земл╕ м╕цевого пом╕щика. Був заарештований ╕ в якост╕ покарання моб╕л╕зований на службу до рос╕йсько╖ арм╕╖ та в╕дправлений до м╕сця служби (у м. Проскуров╕) п╕д конво╓м. З жовтня 1917 – в Чевон╕й арм╕╖. Зг╕дно автоб╕ограф╕чних даних, до 1921 був активним учасником громадянсько╖ в╕йни на боц╕ б╕льшовик╕в, беручи участь в бойових ╕ каральних д╕ях на територ╕╖ Укра╖ни. У 1928–1930 навчався на економ╕чному факультет╕ Московського ╤нституту Народного Господарства ╕мен╕ Плеханова, однак за неусп╕шн╕сть був в╕драхований з останнього курсу. У 1925–1932 був активним д╕ячем профсп╕лок прац╕вник╕в осв╕ти м╕ст Обоянь ╕ Льгова (Курська обл., РФСР), 1932–1934 – Москви, 1935–1940 – Микола╓ва (тод╕ УРСР). Протягом 1935–1940 працював вчителем у двох середн╕х школах, Педагог╕чному та Суднобуд╕вному ╕нститутах у м. Микола╓в╕. З огляду на часту зм╕ну м╕сця роботи, в╕дзначався конфл╕ктн╕стю. У с╕чн╕ 1940 скерований Народним Ком╕сар╕атом Осв╕ти УРСР на педагог╕чну роботу у Львов╕, а 5.02.1940 був прийнятий на роботу до Льв╕вського державного ун-ту ╕мен╕ ╤вана Франка на посаду старшого викладача кафедри рос╕йсько╖ мови та л╕тератури ф╕лолог╕чного ф-ту. При вступ╕ на роботу подав у в╕дд╕л кадр╕в неправдив╕ в╕домост╕ про те, що у 1920/1925 рр. навчався у Харк╕вському державному ун-т╕ ╕м. О.М.Горького на ╕сторико-ф╕лолог╕чному ф-т╕, зак╕нчивши його ╕ отримавши спец╕альн╕сть "викладач рос╕йсько╖ мови та л╕тератури". Низький фаховий р╕вень цього викладача змусив адм╕н╕страц╕ю ун╕верситету перев╕рити правдив╕сть його анкетних даних. 4.05.1941 Обласний Державний Арх╕в УНКВС у Харк╕вськ╕й област╕ прислав до Львова документальне п╕дтвердження того, що О. Малих╕н нема╓ вищо╖ осв╕ти. П╕сля зв╕льнення з роботи у Льв╕вському ун-т╕ 8.05.1941 ви╖хав до Харкова.
Читаю лише конструктив. Хамство ╕ матюки на╖вного гомосексуального психопата vote , буйнобожев╕льного ол╕гофрен╕чного иванка та ╕ншого обд╕леного кацапомоскалья ╕гнору╓ться:)
« <- < 3 4 5