Постат╕
За алфав╕том:
|
А Б В Г Д Е ╢ Ж З ╤ ╥ К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я |
| За сферою д╕яльност╕: | Пол╕тика та управл╕ння | Гетьмани та козацьк╕ ватажки | В╕йськова справа | Промислов╕сть ╕ п╕дпри╓мництво | Л╕тература ╕ журнал╕стика | Наука ╕ осв╕та | Музика | Образотворче мистецтво | Театр ╕ к╕но | Хореограф╕я | Спорт | Рел╕г╕я | Меценати | Дисиденти | |
Вчений, педагог, ректор Льв╕вського ун╕верситету, автор б╕льше 300 наукових праць, сприяв впровадженню укра╖нсько╖ мови в наукову л╕тературу
Вчений
М╕сце народження: Харк╕в
У 1930 поступив на геолого-географ╕чний факультет Харк╕вського ун╕верситету. 1937 року отримав ступ╕нь кандидата геолого-м╕нералог╕чних наук. 1938 роц╕ Лазаренко став доцентом кафедри м╕нералог╕╖ ╕ петрограф╕╖ у Воронезькому ун╕верситет╕. Працював заступником декана ╕ деканом геолог╕чного факультету Воронезького ун╕верситету. У жовтн╕ 1944 року при╖хав до Львова, де працював доцентом кафедри м╕нералог╕╖ геолого-географ╕чного факультету Льв╕вського ун╕верситету. Був одним з орган╕затор╕в Льв╕вського геолог╕чного товариства у 1946. 1947 року Лазаренко став доктором наук та отримав звання професора. З 1951 - ректор Льв╕вського ун╕верситету, ╕ того ж року був обраний членом-коресподентом АН УРСР. В середин╕ 1950-х порушив ╕ питання стану ╕ функц╕онування укра╖нсько╖ мови. В╕н наголошував на необх╕дност╕ писати п╕дручники ╕ дисертац╕╖ укра╖нською мовою, оск╕льки це сприя╓ виробленню укра╖нсько╖ науково╖ терм╕нолог╕╖. З ╕н╕ц╕ативи Лазаренка в ун╕верситет╕ було створено каб╕нети шевченкознавства, франкознавства, мистецтвознавства. 1963 року ╢вгена Лазаренка було зв╕льнено з посади ректора. П╕сля зв╕льнення в╕н до 1969 року працював зав╕дувачем кафедри м╕нералог╕╖. 1969 року очолив ╤нститут геолог╕чних наук. У цьому ж роц╕ Лазаренко обрано д╕йсним членом АН УРСР. 1970 року в╕н був разом з в╕дд╕лом переведений в ╤нститут геох╕м╕╖ ╕ ф╕зики м╕нерал╕в, де створив центр м╕нералог╕чних досл╕джень. Великою ╓ науково-педагог╕чна спадщина ╢.Лазаренка. В╕н опубл╕кував понад 300 наукових праць, серед них – 15 монограф╕й, 5 п╕дручник╕в. Член багатьох ╕ноземних та м╕жнародних наукових товариств.