Лес╕в Ярослав (1943 – 1991)
Один з ╕н╕ц╕атор╕в в╕дродження Укра╖нсько╖ Греко-Католицько╖ Церкви, член Укра╖нсько╖ Гельс╕нсько╖ Групи
Рел╕г╕йний та громадський д╕яч
1965 року Лес╕в зак╕нчив ╤вано-Франк╕вський ф╕зкультурний техн╕кум, працював учителем у К╕ровоградськ╕й област╕. Брав участь у д╕яльност╕ Укра╖нського Нац╕онального фронту (УНФ). 1967 року був заарештований разом з Д. Квецьком, З. Крас╕вським ╕ М. Дяком. У друг╕й половин╕ листопада 1967 ви╖зною сес╕╓ю Верховного Суду УРСР засуджений за «зраду Батьк╕вщини» до 6 р. позбавлення вол╕. Покарання в╕дбував в Мордов╕╖. Брав активну участь в акц╕ях протесту пол╕тв’язн╕в. В 1970 ув’язнений на 3 роки у Володимирськ╕й тюрм╕. По зв╕льненн╕ повернувся на ╤вано-Франк╕вщину. З жовтня 1979 - член Укра╖нсько╖ Гельс╕нсько╖ Групи. В пер╕од м╕ж 1979-1988 роками дек╕лька раз╕в був засуджений за звинуваченнями, об╜рунтован╕сть яких виклика╓ сумн╕в. Лес╕в був одним з ╕н╕ц╕атор╕в в╕дродження Укра╖нсько╖ греко-католицько╖ церкви (УГКЦ). 1989 прийняв сан священика УГКЦ. Виступив в╕д ╕мен╕ УГКЦ на 50-тисячному м╕тингу, що в╕дбувся 21 травня 1989 року в Москв╕ в Лужниках у зв’язку з в╕дкриттям I з’╖зду народних депутат╕в СРСР. У 1989 роц╕ разом з групою в╕руючих при╖здить до Москви, щоб продовжити естафетну голодовку з вимогою легал╕зувати УГКЦ. 03.08.89 разом з С.Хмарою та Н.Симоновою був прийнятий Б.╢льциним. 1989 Лес╕в зарештований в Болехов╕, але в╕руюч╕ заявили протест, ╕ наступного дня в╕н був зв╕льнений. Брав участь у перепохованн╕ в Ки╓в╕ 19 листопада 1989 В.Стуса, О.Тихого, Ю. Литвина.
