Постат╕
|
За алфав╕том:
|
А Б В Г Д Е ╢ Ж З ╤ ╥ К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я |
| За сферою д╕яльност╕: | Пол╕тика та управл╕ння | Гетьмани та козацьк╕ ватажки | В╕йськова справа | Промислов╕сть ╕ п╕дпри╓мництво | Л╕тература ╕ журнал╕стика | Наука ╕ осв╕та | Музика | Образотворче мистецтво | Театр ╕ к╕но | Хореограф╕я | Спорт | Рел╕г╕я | Меценати | Дисиденти | |
Громадський ╕ пол╕тичний д╕яч, л╕тературний критик, ╕сторик
М╕сце народження: село Пальчик, Катериноп╕льський район, Черкаська область
Серг╕й ╢фремов походив з с╕м'╖ священика. Зак╕нчив Ки╖вський ун╕верситет, з середини 90-х рок╕в займався л╕тературною д╕яльн╕стю. У березн╕ 1917 р. ув╕йшов до складу Укра╖нсько╖ Центрально╖ Ради, в кв╕тн╕ 1917 р. на Укра╖нському Нац╕ональному Конгрес╕ був обраний заступником голови Укра╖нсько╖ Центрально╖ Ради. П╕сля створення першого укра╖нського уряду — Генерального Секретар╕ату — займав у ньому пост генерального секретаря м╕жнац╕ональних справ. З вересня 1917 р. очолював Укра╖нську Парт╕ю Соц╕ал╕ст╕в-Федерал╕ст╕в. У радянськ╕ часи ╢фремов перебував на науков╕й робот╕, у 1919 роц╕ обраний академ╕ком, а згодом, у 1922 - в╕це-президентом ВУАН; перебував на ц╕й посад╕ до 1929 року. ╢фремов проводив велику наукову та науково-орган╕зац╕йну роботу, очолював ряд наукових товариств ╕ ком╕с╕й, зокрема, Ком╕с╕ю для видання пам'яток нов╕тнього письменства Укра╖ни, Ком╕с╕ю для складання б╕ограф╕чного словника д╕яч╕в Укра╖ни, ╤сторико-л╕тературне товариство при УАН. Був автором монограф╕чних нарис╕в про видатних укра╖нських письменник╕в. Одн╕╓ю з найвизначн╕ших праць Серг╕я ╢фремова залиша╓ться видання "Щоденника" ╕ "Листування" Тараса Шевченка. Його ╕сторико-л╕тературн╕ погляди найповн╕ше представлен╕ в фундаментальн╕й двотомн╕й прац╕ "╤стор╕я укра╖нського письменства" видан╕й 1911 року. 2 липня 1929 ╢фремов був заарештований ╕ в березн╕ 1930 засуджений у справ╕ "Сп╕лки визволення Укра╖ни" (як н╕бито один з ╖╖ кер╕вник╕в) до 10 рок╕в тюремного ув'язнення. Помер в одному з табор╕в ГУЛАГу в 1939 роц╕.



