Великие Украинцы

Постат╕

Ката╓в Валентин (1897 – 1986)
Ката╓в Валентин (1897 – 1986)

Класик радянсько╖ л╕тератури

Письменник

 

М╕сце народження: Одеса

 

Народився в родин╕ вчителя, старший брат ╢вген╕я Петрова. Навчався в Одеськ╕й г╕мназ╕╖. З дев’яти рок╕в почав писати в╕рш╕, деяк╕ з них були надрукован╕ в одеських газетах. З початком Першо╖ св╕тово╖ в╕йни Ката╓в вступив в д╕ючу арм╕ю, в артилер╕йську бригаду, де пробув до л╕та 1917 року.  В 1919 роц╕ демоб╕л╕зований Ката╓в був  призваний до Червоно╖ арм╕╖, виконував обов’язки командира батаре╖. Пот╕м в╕д╕званий з арм╕╖ ╕ призначений зав╕дуючим одеськими «В╕кнами сатири РОСТА (Рос╕йсько╖ Телеграфно╖ Агенц╕╖)». 1921 року пере╖хав в Харк╕в, де налагоджував под╕бну роботу.  З 1922 року - у Москв╕, публ╕кував фель╓тони в газетах «Гудок», «Труд», «Рабочая газета». Продовжу╓ писати художню прозу.  1925 року опубл╕кував пов╕сть «Растратчики», яка була пом╕чена критикою та читачем. Ця пов╕сть була ╕нсценована К.Стан╕славським в 1928 роц╕ на сцен╕ МХАТу. На початку 1930-х Валентин Ката╓в -  визнаний радянський письменник. До в╕йни виходять його романи «Время, вперед!» (1932), «Белеет парус одинокий» (1936), «Я сын трудового народа» (1937).  П╕д час Велико╖ В╕тчизняно╖ в╕йни працював в Рад╕оком╕тет╕ та Рад╕нформбюро на закордон. Був в╕йськовим кореспондентом «Правди», «Красной звезды », де друкувались його фронтов╕ начерки. В цей пер╕од написан╕ опов╕дання Третий танк", "Флаг", пов╕сть "Жена", п’╓си "Отчий дом", "Синий платочек". П╕сля в╕йни Ката╓в опубл╕кував пов╕сть «Син полка» (1945) про п╕дл╕тка на в╕йн╕. В 1949 роц╕ виходить його роман «За власть Советов», в╕дредагований вар╕ант якого вийшов у 1951.  З 1955 року був головним редактором журналу «Юн╕сть».  В 1960 роки  написан╕ «Трава забвения», «Святой колодец», «Кубик». 1978 – «Алмазный мой венец», 1980 року – «Уже написан Вертер

Верс╕я для друку