П’ятаков Юр╕й (Георг╕й) (1880-1937)
Голова Тимчасового робочо-селянського уряду УРСР; Голова правл╕ння Державного Банку Радянського Союзу
Державний д╕яч
М╕сце народження: Ки╖в
Юр╕й П'ятаков народився в родин╕ цукрозаводчика Леон╕да Тимоф╕йовича П’ятакова. Вивчав економ╕ку в Петербурзькому Ун╕верситет╕ та в Зах╕дн╕й ╢вроп╕. Брав участь у студентському б╕льшовицькому рус╕. У 1917 став головою б╕льшовицького ком╕тету в Ки╓в╕ та членом Укра╖нсько╖ Центрально╖ Ради. Був одружений з ╢вген╕╓ю Бош, актив╕сткою б╕льшовицького руху, що п╕дготувала повстання на завод╕ «Арсенал» в с╕чн╕ 1918 р. В╕д грудня 1918 до лютого 1919 (п╕д час друго╖ радянсько╖ окупац╕╖) — голова Тимчасового робочо-селянського уряду УРСР, провадив л╕ву соц╕ально-економ╕чну пол╕тику, зокрема, в╕дбирав у селян пом╕щицьке майно ╕ землю та створював радгоспи ╕ комуни. Очолював Народний банк РРФСР. На цей час припала перша ем╕с╕я радянських грошей. За керуючого банком на купюрах розписався П’ятаков. Ц╕ кредитки отримали в народ╕ назву «п’ятаковки». Юр╕й оф╕ц╕йно заперечував ╕снування нац╕онального питання в Укра╖н╕, поборював боротьбист╕в. 1921 - 23 очолював Центральне Управл╕ння вуг╕льно╖ промисловост╕ Донбасу ╕ в╕дзначився як один з кращих б╕льшовицьких господарник╕в. У «Запов╕т╕» Лен╕н назвав П'ятакова одним з двох найкращих прац╕вник╕в у парт╕╖ (другий - М. Бухар╕н). У 1923-27 Юр╕й П’ятаков — заступник голови Вищо╖ Ради народного господарства СРСР; розробив проект першо╖ п'ятир╕чки на 1926 — 30, в якому обстоював прискорений розвиток промисловост╕ в Укра╖н╕. Перебуваючи на посад╕ заступника наркома важко╖ промисловост╕, фактично був кер╕вником м╕н╕стерства. У 1929 П'ятаков очолював Держбанк СРСР та ╕нш╕ установи. У 1934, п╕д час п╕дготовки до процесу над ╢.Г.З╕нов’╓вим, Л.Б.Камен╓вим та ╕ншими, Юр╕й привселюдно вимага╓ для них смертно╖ кари. П╕д час допиту звинувачуван╕ вказали на П’ятакова як на сп╕вучасника змови. Тод╕ його забов’язали звинувачувати п╕дсудних у справ╕ Камен╓ва – З╕нов’╓ва. А в розмов╕ з ╢жовим П’ятаков начебто просив надати йому будь-яку форму реаб╕л╕тац╕╖, зокрема, можлив╕сть особисто розстр╕ляти звинувачуваних, у тому числ╕ – свою колишню дружину. На другому показовому процес╕ в Москв╕ проти так званого «антирадянського троцьк╕стського центру» у с╕чн╕ 1937 П'ятаков «з╕знався», що очолював троцьк╕ст╕в в Укра╖н╕ «з метою в╕дриву Укра╖ни в╕д СРСР», ╕ був разом з ╕ншими розстр╕ляний.
