Постат╕
За алфав╕том:
|
А Б В Г Д Е ╢ Ж З ╤ ╥ К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я |
| За сферою д╕яльност╕: | Пол╕тика та управл╕ння | Гетьмани та козацьк╕ ватажки | В╕йськова справа | Промислов╕сть ╕ п╕дпри╓мництво | Л╕тература ╕ журнал╕стика | Наука ╕ осв╕та | Музика | Образотворче мистецтво | Театр ╕ к╕но | Хореограф╕я | Спорт | Рел╕г╕я | Меценати | Дисиденти | |
Рейл╕ С╕дней (1912 – 1957)
Розв╕дник, «король шп╕онажу 20 стол╕ття»
В╕йськовийМ╕сце народження: Одеса
Справжн╓ ╕м’я - Саму╖л або З╕гмунд Розенблюм. Син одеського л╕каря ╕ домовласниц╕. По╖хавши з Одеси, вивчав в Австр╕╖ х╕м╕ю ╕ медицину, в 1897 роц╕ завербувався в англ╕йську розв╕дку. В 1897-98 роках працював у британському посольств╕ в Санкт-Петербурз╕. В 1898 роц╕ отримав звання лейтенанта, д╕яв в заруб╕жн╕й орган╕зац╕╖ рос╕йських революц╕онер╕в «Общество друзей свободной России». З 1903 року перебував у рос╕йському Порт-Артур╕ як торговець буд╕вельним л╕сом, там ув╕йшов в дов╕ру командування рос╕йських в╕йськ, здобув план рос╕йських укр╕плень, який продав японцям. В 1905-14 роках д╕яв у Рос╕╖ як пом╕чник в╕йськово-морського аташе Британ╕╖, пот╕м – в ╢вроп╕. В дов╕днику «Весь Петербург» про нього згадували як про «антиквара, колекц╕онера». Захоплювався ав╕ац╕╓ю, був членом Санкт-Петербурзького льотного клубу. На початку 1918 року в склад╕ союзницько╖ м╕с╕╖ його спрямували в червоний Мурманськ ╕ Архангельськ. В лютому 1918 в╕н опинився в червон╕й Одес╕ в склад╕ союзницько╖ м╕с╕╖ англ╕йського полковника Бойля ╕ зайнявся орган╕зац╕╓ю агентурно╖ мереж╕ серед червоних ком╕сар╕в. На початку березня 1918 року прибув у червоний Петроград, працював з в╕йськово-морським аташе Кром╕, пот╕м – з головою англ╕йсько╖ м╕с╕╖ Брюсом Локартом. Невдало вербував голову Вищо╖ В╕йськово╖ Ради республ╕ки генерала Бонч-Бру╓вича. Пере╖хав разом з радянським урядом в червону Москву, займався там розв╕дкою. Рейл╕ брав участь в змов╕ посл╕в, працював з Сав╕нковим. В Москв╕ вербував радянських службовц╕в (зокрема, секретаря ЦВК Ольгу Стрижевську), отримував в╕д них необх╕дн╕ документи, в тому числ╕, - в╕льний пропуск в Кремль по справжньому посв╕дченню сп╕вроб╕тника ЧК на ╕м’я С╕днея Рал╕нського. Також виступав п╕д власним ╕менем, п╕д ╕менем сп╕вроб╕тника угро Константинова, турецькоп╕дданого торговця Масс╕но, антиквара Георг╕я Бергмана. На спец╕альному суд╕ в листопад╕ 1918 комун╕сти заочно присудили його до розстр╕лу ╕ оголосили поза законом. П╕сля викриття змови Локарта ╕ вбивства Кром╕ в╕н вт╕к в Англ╕ю, де був консультантом У.Черч╕лля з рос╕йських питань, очолював орган╕зац╕ю боротьби з радянською владою. Якось Рейл╕ отримав запрошення з Москви в╕д свого товариша Джорджа Х╕лла з метою зустр╕тися з представниками антирадянського п╕дп╕лля. Там Рейл╕ заарештували чек╕сти. Оф╕ц╕йна дата його смерт╕ – 29 вересня 1925 року – ╓ несправжньою, оск╕льки тод╕ його привезли на Лубянку, де в╕н здав всю систему британсько╖ ╕ частину американсько╖ розв╕дки в Рос╕╖. В ОГПУ склали оф╕ц╕йний документ, зг╕дно з яким його застрелили без суду дорогою до Богородська.