Постат╕
|
За алфав╕том:
|
А Б В Г Д Е ╢ Ж З ╤ ╥ К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я |
| За сферою д╕яльност╕: | Пол╕тика та управл╕ння | Гетьмани та козацьк╕ ватажки | В╕йськова справа | Промислов╕сть ╕ п╕дпри╓мництво | Л╕тература ╕ журнал╕стика | Наука ╕ осв╕та | Музика | Образотворче мистецтво | Театр ╕ к╕но | Хореограф╕я | Спорт | Рел╕г╕я | Меценати | Дисиденти | |
Герой Укра╖ни, дисидент СРСР, пол╕тичний д╕яч незалежно╖ Укра╖ни
Громадський та державний д╕яч
target="" content="target=\"\" content=\"target=\\"xml\\" content=\\"namespace prefix = o /\\"\"">?>?>?>У 1944-1953 – в радянськ╕й арм╕╖, в 1953 вступив до КПСС та до московського ун╕верситету ╕м. Ломоносова. У 1959 – прац╕вник адвокатури Глинянського району Льв╕всько╖ област╕. Тут в╕н створю╓ опозиц╕йну по в╕дношенню до радянсько╖ влади «Укра╖нську роб╕тничо-селянську групу». За цей вчинок в с╕чн╕ 1961 його виключили з КПСС та мали нам╕р розстр╕ляти «за антирадянську аг╕тац╕ю та пропаганду». Однак вирок зам╕нили ув’язненням на 15 рок╕в. В 1976 роц╕ Левко Лук’яненко вийшов на свободу. В ув’язненн╕ в╕н пров╕в 26 рок╕в. 30 березня 1990 його обрали 54,00 % голос╕в депутатом Верховно╖ ради Укра╖ни. 29 кв╕тня 1990 Левко Лук’яненко з групою однодумц╕в створив Укра╖нську Республ╕канську Парт╕ю (УРП), головою яко╖ в╕н став. 1 грудня 1991 приймав участь у виборах президента. За нього проголосувало 1 432 556 чолов╕к (4,49 %). В 1992 — 1994 був послом Укра╖ни в Канад╕. Згодом парт╕я УРП на чол╕ з Левком Лук’яненком ув╕йшла до виборчого блоку БЮТ. Так в╕н втрет╓ потрапив до парламенту. Незабаром став заступником голови ново╖ парт╕╖ Укра╖нська республ╕канська парт╕я «Собор». . За результатами парламентських вибор╕в 2006 Левко вчетверте став депутатом Верховно╖ Ради Укра╖ни. 16 червня 2007 за власним бажанням залишив Верховну Раду.



