Постат╕
За алфав╕том:
|
А Б В Г Д Е ╢ Ж З ╤ ╥ К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я |
| За сферою д╕яльност╕: | Пол╕тика та управл╕ння | Гетьмани та козацьк╕ ватажки | В╕йськова справа | Промислов╕сть ╕ п╕дпри╓мництво | Л╕тература ╕ журнал╕стика | Наука ╕ осв╕та | Музика | Образотворче мистецтво | Театр ╕ к╕но | Хореограф╕я | Спорт | Рел╕г╕я | Меценати | Дисиденти | |
Велика ки╖вська княгиня, 968 керувала захистом Ки╓ва в╕д печен╕г╕в, канон╕зована руською церквою
Походження княгин╕ Ольги точно нев╕доме. Була дружиною князя ╤горя. Пов╕сть временних л╕т в╕дносить шлюб Ольги та ╤горя до 903 року. За загибель чолов╕ка княгиня помстилася жорстокою розправою бл. 945 р. над деревлянами, як╕ його вбили. Правила Руссю в роки неповнол╕ття свого сина Святослава (до к╕нця 50-х рок╕в X ст.). Упорядкувала збирання данини, орган╕зувала опорн╕ пункти ки╖всько╖ влади (погости). Близько 955 р. прийняла християнство, але не змогла зробити його державною рел╕г╕╓ю. 957 року в╕дв╕дала Константинополь, де уклала угоду з ╕мператором Константином VII Багрянородним. Становище Ольги при ки╖вському двор╕ було винятковим. ╥╖ посол на р╕вн╕ посл╕в княз╕в з м╕сцевих династ╕й брав участь у переговорах з В╕зант╕╓ю у 944 р., полководц╕ ╤горя одностайно визнавали ╖╖ регентшею, а юного сина Святослава - спадко╓мцем. До 964 року л╕топис в╕дносить початок самост╕йного княж╕ння Святослава, що може св╕дчити про в╕дх╕д Ольги в╕д державних справ. Коли 968 року печен╕ги прийшли вперше на Руську землю, а Святослав перебував в Переяславц╕ на Дуна╖, Ольз╕ з малол╕тн╕ми онуками довелось орган╕зовувати оборону Ки╓ва. Наступного року, шануючи волю матер╕, Святослав дозволив поховати ╖╖ за християнським звича╓м. Княгиня Ольга канон╕зована Православною Церквою.