Великие Украинцы

Постат╕

Затонський Володимир  (1888 – 1938)
Затонський Володимир (1888 – 1938)

Один ╕з засновник╕в Комун╕стично╖ парт╕╖ Укра╖ни, державний ╕ парт╕йний д╕яч УРСР, академ╕к АН УРСР

Парт╕йний д╕яч, революц╕онер, державний службовець

 

М╕сце народження: с. Лисець Ушицького пов╕ту Под╕льсько╖ губерн╕╖

 

Народився в с╕м'╖ волосного писаря. 1895 з батьками пере╖хав до Кам’янця-Под╕льського. Навчався у Кам’янець-Под╕льськ╕й г╕мназ╕╖ (1898–1906). Зак╕нчив у 1912 ф╕зико-математичний факультет Ки╖вського ун╕верситету (навчався з 1906, дв╕ч╕ виключався за участь у революц╕йному рус╕). 1913 — 1917 викладав у Ки╖вському пол╕техн╕чному ╕нститут╕. З 1905 належав до РСДРП (меншовик), в 1917 — перейшов до б╕льшовик╕в. З травня 1917 – член Ки╖вського ком╕тету РСДРП(б), керував Жовтневим повстанням в Ки╓в╕, з листопада 1917 – голова Ки╖вського ком╕тету. В березн╕ 1918 – голова Всеукра╖нського центрального виконавчого ком╕тету. Брав участь у придушенн╕ антикомун╕стичних повстань в Москв╕ ╕ Кронштадтського повстання в Петербурз╕. В 1919-20 - член ревв╕йськради р╕зних б╕льшовицьких арм╕й та ревв╕йськради Укра╖нського ╕ П╕вденно-Зах╕дного фронт╕в, у першому радянському уряд╕ Укра╖ни був народним секретарем осв╕ти. В липн╕ 1920 – командир Червоно╖ Укра╖нсько╖ Галицько╖ арм╕╖, з липня 1920 по вересень 1921 – прем’╓р-м╕н╕стр Галицько╖ радянсько╖ соц╕ал╕стично╖ республ╕ки. В 1922-23 ╕ 1933-38 — нарком осв╕ти УСРР. В 1925-27  - секретар ЦК КП(б)У, пот╕м - голова ЦК КП(б)У. Несе в╕дпов╕дальн╕сть за причетн╕сть до орган╕зац╕╖ голодомору. Причетний до нового «радянського» правопису укра╖нсько╖ мови, котрий спрощував укра╖нську мову ╕ зближував ╖╖ з рос╕йською, схвалював репрес╕╖ проти «╕деолог╕чно невитриманих» прац╕вник╕в осв╕ти. У зв’язку з╕ спротивом русиф╕кац╕╖ Укра╖ни Затонського заарештували 3 листопада 1937 та розстр╕ляли. 19 березня 1956 його реаб╕л╕тували.