Постат╕
За алфав╕том:
|
А Б В Г Д Е ╢ Ж З ╤ ╥ К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я |
| За сферою д╕яльност╕: | Пол╕тика та управл╕ння | Гетьмани та козацьк╕ ватажки | В╕йськова справа | Промислов╕сть ╕ п╕дпри╓мництво | Л╕тература ╕ журнал╕стика | Наука ╕ осв╕та | Музика | Образотворче мистецтво | Театр ╕ к╕но | Хореограф╕я | Спорт | Рел╕г╕я | Меценати | Дисиденти | |
Бойчук Михайло (1882 - 1937)
В╕домий сво╖ми творами у сфер╕ граф╕ки та живопису, а також отримав визнання як новатор-монументалiст, що створив свою школу в монументальному малярствi, сформував талановитий колектив однодумцiв i посл╕довник╕в
Художник, л╕дер групи «бойчук╕ст╕в»М╕сце народження – село Романiвцi на галицькому Подiллi (тепер Теребовлянський район Тернопiльсько╖ областi)
Навчався у Вiденськiй академ╕╖ мистецтв, пот╕м —в Крак╕вськ╕й. Закiнчивши академiю iз срiбною медаллю, по╖хав ще вчитися до академi╖ Мюнхенсько╖, потiм на кiлька рокiв — до Парижу, де вiн ста╓ одним iз засновникiв укра╖нсько╖ громади. На запрошення Росiйського археологiчного товариства провiв реставрацiйнi роботи в храмi в с. Лемешах Чернiгiвсько╖ губернi╖ (1912—1914). З 1917 – професор Укра╖нсько╖ Академi╖ мистецтв. З 1924 року - професор Ки╖вського художнього iнституту. Навеснi 1921 року Бойчук на запрошення уряду УРСР оформив примiщення Харк╕вського оперного театру, де вiдбувся п'ятий Всеукра╖нський з'╖зд Рад, працював на Всесоюзнiй сiльськогосподарськiй виставцi 1923 року, виконав близько двадцяти портретiв кооперативних i державних дiячiв на повний зрiст для Ки╖вського кооперативного iнституту, зробив розписи санаторiю ╕м. ВУЦВК на Хаджибейському лиманi в Одесi (1928), Червонозаводського театру в Харковi (1933—1935). З 1909 року М. Бойчук працював у галузi графiки. Наприк╕нц╕ 1925 в Ки╓в╕ було засновано Асоц╕ац╕ю революц╕йного мистецтва Укра╖ни (АРМУ), що об'╓днувала бойчукiстiв. За звинуваченням у «шпигунствi» та участi в «контрреволюцiйнiй органiзацi╖» Михайла Львовича Бойчука було розстр╕ляно 13 липня 1937 в Ки╓вi.