Постат╕
|
За алфав╕том:
|
А Б В Г Д Е ╢ Ж З ╤ ╥ К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я |
| За сферою д╕яльност╕: | Пол╕тика та управл╕ння | Гетьмани та козацьк╕ ватажки | В╕йськова справа | Промислов╕сть ╕ п╕дпри╓мництво | Л╕тература ╕ журнал╕стика | Наука ╕ осв╕та | Музика | Образотворче мистецтво | Театр ╕ к╕но | Хореограф╕я | Спорт | Рел╕г╕я | Меценати | Дисиденти | |
Видатний математик. Член Польсько╖ АН та член-кореспондент АН УРСР. Один з творц╕в сучасного функц╕онального анал╕зу та льв╕всько╖ математично╖ школи
М╕сце народження – м. Крак╕в, Польща.
Син горянки Катерини Банах та Гречека Степана, мешканця Крак╕вського староства. П╕сля народження батько в╕ддав його на виховання до с╕м'╖ крак╕всько╖ прачки. Пiсля зак╕нчення Кракiвсько╖ г╕мназ╕╖ у 1910 р. вступив на факультет машинобудування Льв╕всько╖ пол╕техн╕чно╖ школи. У 1911 р. перев╕вся на факультет ╕нженер╕╖ за спец╕альн╕стю «Сухопутна ╕нженер╕я», де зак╕нчив четвертий останн╕й (1913—1914) навчальний р╕к. З 1920 до 1922 рр. працював асистентом на кафедр╕ математики Льв╕всько╖ пол╕техн╕ки у професора А.Ломницького. Опубл╕кував ряд наукових праць. У 1920 р. здобув учений ступ╕нь доктора ф╕лософ╕╖, а в 1924 р. був затверджений у вченому званн╕ надзвичайного професора кафедри математики Льв╕вського ун╕верситету i обраний членом-кореспондентом ПАН. У 1927 р. став звичайним професором. Один ╕з творц╕в сучасного функц╕онального анал╕зу, разом з Г. Штайнгаузом 1929 р. орган╕зував видання в╕домого журналу «Studia mathematica». Вивчен╕ ним л╕н╕йн╕ простори, що одержали назву "прост╕р Банаха"; мають велике значення для сучасно╕ математики. 3 1939 р. — Голова Польського математичного товариства, член-кореспондент АН УРСР, лауреат велико╖ прем╕╖ ПАН. Працював деканом ф╕зико-математичного факультету Льв╕вського ун╕верситету i одночасно перебував на кер╕вн╕й робот╕ в ╕нститут╕ АН УРСР (Льв╕вська ф╕л╕я). Пiд час н╕мецько╖ окупац╕╖ спочатку переховувався, а пот╕м — аби якось прожити — вступив до протитифозного ╕нституту Вейгля, де прославленого математика використовували як об'╓кт ризикованих i принизливих для людсько╖ г╕дност╕ медичних експеримент╕в. У 1944 р. очолив факультет ЛДУ, за сум╕сництвом зав╕дував кафедрою теоретично╖ механ╕ки ЛПI. Похований на Личакiвському цвинтар╕.



