Великие Украинцы

Постат╕

Нечуй-Левицький ╤ван (1838 - 1918)
Нечуй-Левицький ╤ван (1838 - 1918)

Видатний укра╖нський письменник

М╕сце народження – м. Стебл╕в Ки╖всько╖ губерн╕╖, Кан╕вського пов╕ту (нин╕ – Черкаська область, Корсунь-Шевченк╕вський район).

Народився в с╕м’╖ с╕льського священика. В 7-р╕чному в╕ц╕ був в╕дданий в науку в Богуславський монастир, у в╕ц╕ 14 рок╕в вступив до Ки╖всько╖ духовно╖ сем╕нар╕╖, яку зак╕нчив в 1859 роц╕. Деякий час працював у Богуславському духовному училищ╕ викладачем церковнослов’янсько╖ мови, арифметики та географ╕╖. 1861 року вступив до Ки╖всько╖ духовно╖ академ╕╖, 1865 зак╕нчу╓ навчання ╕з званням маг╕стра, але в╕дмовля╓ться в╕д духовно╖ кар’╓ри й виклада╓ рос╕йську мову, л╕тературу, ╕стор╕ю та географ╕ю в Полтавськ╕й духовн╕й сем╕нар╕╖ (1865—1866), в г╕мназ╕ях Кал╕ша (1866—1867) та Седлеця (1867—1872). Друкуватися почав 1868 року («Дв╕ московки»). Автор пов╕ст╕ «Микола Джеря» (1876 року), пов╕стей: «Бурлачка» (1878 року), «Хмари» (1874 року), «Над Чорним морем» (1893 року). Йому належать гумористично-сатиричн╕ твори «Кайдашева с╕м'я» (1879 року), «Старосв╕тськ╕ батюшки та матушки» (1888 року), «Афонський пройдисв╕т» (1890 року). Виступав ╕ як драматург (комед╕я «На кожум'яках», ╕сторично╖ драми «Маруся Богуславка», «В диму та в полум'╖» (1875 року) тощо, етнограф-фольклорист («Св╕тогляд укра╖нського народу в╕д давнини до сучасност╕» (1868–1871 рр.), «Укра╖нськ╕ гумористи й штукар╕» (1890 року) та л╕нгв╕ст «Сучасна часописна мова в Укра╖н╕» (1907 року); «Граматика укра╖нсько╖ мови» в 2-х ч. (1914 року) тощо. До к╕нця життя жив майже у злиднях, у маленьк╕й квартир╕ на Пушк╕нськ╕й вулиц╕, лише вл╕тку ви╖здив до родич╕в у село або в Б╕лу Церкву. Останн╕ дн╕ пров╕в на Дегтяр╕вц╕, у так званому «шпитал╕ для одиноких людей», де й помер без догляду 1918 року.