Постат╕
|
За алфав╕том:
|
А Б В Г Д Е ╢ Ж З ╤ ╥ К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я |
| За сферою д╕яльност╕: | Пол╕тика та управл╕ння | Гетьмани та козацьк╕ ватажки | В╕йськова справа | Промислов╕сть ╕ п╕дпри╓мництво | Л╕тература ╕ журнал╕стика | Наука ╕ осв╕та | Музика | Образотворче мистецтво | Театр ╕ к╕но | Хореограф╕я | Спорт | Рел╕г╕я | Меценати | Дисиденти | |
Поетеса
М╕сце народження – Одеса.
╤м’я при народженн╕ – Анна Андр╕╖вна Горенко.
Анна Ахматова народилась в родин╕ в╕дставного флотського ╕нженера-механ╕ка. В 1890 роц╕ родина пере╖хала до Царського Села, де Анна навчалась в Царскосельск╕й г╕мназ╕╖ в 1900-1905 роках. В 1906-1907 роках Анна Ахматова навчалась у Ки╖вськ╕й Фундукле╖вськ╕й г╕мназ╕╖, по зак╕нченню яко╖ продовжила навчання на Ки╖вських вищих ж╕ночих курсах та Вищих ╕сторико-л╕тературних курсах Ра╓ва в Петербурз╕.
Перший в╕рш Ахматова опубл╕кувала у в╕ц╕ 11 рок╕в в журнал╕ «Аполлон». Через батькову заборону п╕дписувати поез╕╖ власним пр╕звищем, Анна взяла пр╕звище прабабц╕ з материнсько╖ л╕н╕╖.
В 1910 роц╕ Анна Ахматова вийшла зам╕ж за поета Миколу Гум╕льова. В 1912 роц╕ в родин╕ Гум╕льова ╕ Ахматово╖ народився син Лев, в майбутньому поет, перекладач, засновник пас╕онарно╖ теор╕╖ етногенезу.
Характерними рисами творчост╕ Ахматово╖ можна назвати в╕рн╕сть моральним засадам буття, тонке розум╕ння психолог╕╖ почуття, осмислення трагед╕й ХХ стор╕ччя, що пов’язане з особистими переживаннями, тяж╕ння до класичного стилю поетично╖ мови.
З 1923 до 1934 року Анна Ахматова практично не друкувалась. Починаючи з 1922 року зб╕рки Анни Ахматово╖ п╕ддавались жорстк╕й цензурн╕й правц╕. Вс╕ зб╕рки ╖╖ в╕рш╕в, що вийшли в пер╕од м╕ж 1922 та 1966 роками, не можна в повн╕й м╕р╕ назвати авторськими.
В 1962 роц╕ Анна Ахматова була ном╕нована на Нобел╕вську прем╕ю з л╕тератури. В 1964 роц╕ в ╤тал╕╖ вона отримала прем╕ю «Етна-Таорм╕на», а в 1965 роц╕ – диплом почесного доктора Оксфордського ун╕верситету.



