Постат╕
За алфав╕том:
|
А Б В Г Д Е ╢ Ж З ╤ ╥ К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я |
| За сферою д╕яльност╕: | Пол╕тика та управл╕ння | Гетьмани та козацьк╕ ватажки | В╕йськова справа | Промислов╕сть ╕ п╕дпри╓мництво | Л╕тература ╕ журнал╕стика | Наука ╕ осв╕та | Музика | Образотворче мистецтво | Театр ╕ к╕но | Хореограф╕я | Спорт | Рел╕г╕я | Меценати | Дисиденти | |
Утвердив традиц╕╖ укра╖нського хорового сп╕ву в репертуар╕ Петербурзько╖ хорово╖ придворно╖ капели, яка складалася у переважн╕й б╕льшост╕ з нос╕╖в укра╖нських музичних традиц╕й, перейнятих в Глух╕вськ╕й школ╕. Також заклав п╕двалини традиц╕й багатоголосного хору в Рос╕╖, створив новий тип хорового концерту.
Сп╕вак, композитор, диригент.
М╕сце народження - м. Глух╕в╕ Сумсько╖ област╕.
У 1759–1769 рр. був сп╕ваком Петербурзько╖ Придворно╖ капели. У 1769–1779 рр. вдосконалював навчався в ╤тал╕╖. Автор 6 опер, зокрема «Креонт», «Алк╕д» ╕ «Сок╕л», камерно-╕нструментальних твор╕в, хорових цикл╕чних концерт╕в, кантати «Сп╕вець у стан╕ руських во╖н╕в», 10 двохорних концерт╕в, херувимських та причасних твор╕в. В ╤тал╕╖ було поставлено опери Бортнянського на ╕тал╕йськ╕ л╕брето «Креонт» (1776), «Алк╕д» (1778), «Кв╕нт Фаб╕й» (1779). 1782 року в Петербурз╕ вийшла друком його «Херувимська». 1784 року — триголосний хор «Хай виправиться молитва моя». П╕д час кер╕вництва капелою написав опери на французьк╕ л╕брето «Сок╕л» (1786), «Син-суперник» (1787), пасторальну комед╕ю «Свято сеньйора» (1786) та ╕н. 1802 року було засновано Петербурзьке ф╕лармон╕чне товариство, на концертах якого виконувалися хори Бортнянського. 1816 написав г╕мн «Сп╕вець у стан╕ руських во╖н╕в» на слова поета М.Хераскова, присвячений под╕ям в╕йни 1812 року. Помер 1825 року в Петербурз╕, а повне з╕брання його твор╕в у 10 томах вийшло лише 1882 року за редакц╕╓ю П.Чайковського. Дмитро Степанович був першим композитором у Рос╕╖, музичн╕ твори якого почали виходити друком. За Бортнянського Петербурзька придворна капела досягла високого р╕вня.